Skip to main content

TEXT 2

TEXT 2

Текст

Texte

йам̇ саннйа̄сам іті пра̄хур
йоґам̇ там̇ віддгі па̄н̣д̣ава
на хй асаннйаста-сан̇калпо
йоґı̄ бгаваті каш́чана
yaṁ sannyāsam iti prāhur
yogaṁ taṁ viddhi pāṇḍava
na hy asannyasta-saṅkalpo
yogī bhavati kaścana

Послівний переклад

Synonyms

йам—що; саннйа̄сам—відречення; іті—таким чином; пра̄хух̣—вони кажуть; йоґам—возз’єднання із Всевишнім; там—той; віддгі— ти повинен знати; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на—ніколи; хі—неодмінно; асаннйаста—не відмовляючись; сан̇калпах̣—прагнення до самозадоволення; йоґı̄—містик-трансценденталіст; бгаваті—стає; каш́чана—будь-який.

yam: ce que; sannyāsam: le renoncement; iti: ainsi; prāhuḥ: ils disent; yogam: s’unir au Suprême; tam: cela; viddhi: tu dois savoir; pāṇḍava: ô fils de Pāṇḍu; na: jamais; hi: certes; asannyasta: sans abandonner; saṅkalpaḥ: le désir de satisfaction personnelle; yogī: un spiritualiste mystique; bhavati: ne devient; kaścana: quiconque.

Переклад

Translation

Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.

Sache, ô fils de Pāṇḍu, qu’on ne peut séparer le yoga, la communion avec l’Absolu, du renoncement, car nul ne peut devenir un yogī sans abandonner tout désir de jouissance matérielle.

Коментар

Purport

Справжня саннйа̄са-йоґа або бгакті означає, що необхідно усвідомлювати своє одвічне природне становище живої істоти і діяти відповідним чином. Жива істота не має ніякого реального окремого незалежного буття. Вона є межовою енерґією Всевишнього. Потрапивши до пастки матеріальної енерґії, вона стає обумовленою, але коли вона приходить до свідомості Кр̣шн̣и, тобто усвідомлення духовної енерґії, вона перебуває в своєму справжньому, природному стані життя. Тому, сповнившись знання, вона облишає всі матеріальні почуттєві втіхи, тобто зрікається будь-якої діяльності, скерованої на чуттєве задоволення. До такої практики вдаються йоґи, що відмежовують чуття від матеріальних об’єктів. Але в свідомості Кр̣шн̣и людина навіть не уявляє собі, що можна спрямовувати чуття на щось інше, що не пов’язане з Кр̣шн̣ою. Тому свідома Кр̣шн̣и особистість водночас є і саннйа̄сı̄, і йоґом. В свідомості Кр̣шн̣и природним чином досягають мети пізнання й приборкання чуттів, до якої йдуть шляхами джн̃а̄ни і йоґи. Якщо людина не здатна облишити корисливої діяльності, то джн̃а̄на і йоґа не допоможуть їй. Справжня мета живої істоти полягає в тому, щоб відмовитися од будь-якого власного чуттєвого задоволення й бути готовим вдовольняти Всевишнього. Людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не бажає ніякого задоволення для себе. Вона завжди намагається догодити й бути радісною Всевишньому. А той, хто не знає нічого про Всевишнього, змушений задовольняти власні потреби, тому що ніхто не може залишатись бездіяльним. Але діяльність у свідомості Кр̣шн̣и досконало служить усім цілям.

Pratiquer le bhakti-yoga, ou le sannyāsa-yoga, c’est connaître sa nature essentielle et agir en conséquence. L’être vivant n’a pas d’identité indépendante séparée, car il constitue l’énergie marginale de Dieu. Prisonnier de l’énergie matérielle, il en subit le conditionnement, mais lorsqu’il est conscient de Kṛṣṇa, conscient de l’énergie spirituelle, il connaît son état naturel véritable. Lorsqu’il a la pleine connaissance, il renonce à tout plaisir matériel, à toute action intéressée. Tel est le renoncement des yogīs, le renoncement de ceux qui détachent les sens de leurs objets. Mais l’homme conscient de Kṛṣṇa est à la fois un sannyāsī et un yogī, car jamais il n’use de ses sens autrement que pour satisfaire Kṛṣṇa. C’est donc tout naturellement qu’il atteint le but du jñāna et du yoga – le savoir et la maîtrise des sens – alors que l’homme incapable de s’affranchir de son égocentrisme ne peut jamais rien tirer de ces pratiques.

Le véritable objectif de tout être est de renoncer à sa satisfaction propre pour chercher uniquement celle du Seigneur. Le dévot, par exemple, n’a aucun désir de jouissance personnelle. Il agit constamment pour le plaisir de l’Être Suprême. L’être ne pouvant demeurer inactif, celui qui ne connaît pas l’existence du Seigneur devra nécessairement agir pour sa satisfaction propre. Tous les objectifs seront donc parfaitement atteints si l’on pratique la conscience de Kṛṣṇa.