TEXT 2
TEXT 2
Текст
Text
йоґам̇ там̇ віддгі па̄н̣д̣ава
на хй асаннйаста-сан̇калпо
йоґı̄ бгаваті каш́чана
yogaṁ taṁ viddhi pāṇḍava
na hy asannyasta-saṅkalpo
yogī bhavati kaścana
Послівний переклад
Synonyms
йам—що; саннйа̄сам—відречення; іті—таким чином; пра̄хух̣—вони кажуть; йоґам—возз’єднання із Всевишнім; там—той; віддгі— ти повинен знати; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на—ніколи; хі—неодмінно; асаннйаста—не відмовляючись; сан̇калпах̣—прагнення до самозадоволення; йоґı̄—містик-трансценденталіст; бгаваті—стає; каш́чана—будь-який.
yam — was; sannyāsam — Entsagung; iti — so; prāhuḥ — sie nennen; yogam — sich mit dem Höchsten verbinden; tam — dieses; viddhi — du mußt wissen; pāṇḍava — o Sohn Pāṇḍus; na — niemals; hi — gewiß; asannyasta — ohne aufzugeben; saṅkalpaḥ — den Wunsch nach eigener Befriedigung; yogī — ein mystischer Transzendentalist; bhavati — wird; kaścana — jemand.
Переклад
Translation
Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.
Du solltest wissen, daß das, was man als Entsagung bezeichnet, das gleiche ist wie yoga oder der Vorgang der Verbindung mit dem Höchsten, o Sohn Pāṇḍus, denn niemand kann ein yogī werden, solange er nicht dem Wunsch nach Sinnenbefriedigung entsagt.
Коментар
Purport
Справжня саннйа̄са-йоґа або бгакті означає, що необхідно усвідомлювати своє одвічне природне становище живої істоти і діяти відповідним чином. Жива істота не має ніякого реального окремого незалежного буття. Вона є межовою енерґією Всевишнього. Потрапивши до пастки матеріальної енерґії, вона стає обумовленою, але коли вона приходить до свідомості Кр̣шн̣и, тобто усвідомлення духовної енерґії, вона перебуває в своєму справжньому, природному стані життя. Тому, сповнившись знання, вона облишає всі матеріальні почуттєві втіхи, тобто зрікається будь-якої діяльності, скерованої на чуттєве задоволення. До такої практики вдаються йоґи, що відмежовують чуття від матеріальних об’єктів. Але в свідомості Кр̣шн̣и людина навіть не уявляє собі, що можна спрямовувати чуття на щось інше, що не пов’язане з Кр̣шн̣ою. Тому свідома Кр̣шн̣и особистість водночас є і саннйа̄сı̄, і йоґом. В свідомості Кр̣шн̣и природним чином досягають мети пізнання й приборкання чуттів, до якої йдуть шляхами джн̃а̄ни і йоґи. Якщо людина не здатна облишити корисливої діяльності, то джн̃а̄на і йоґа не допоможуть їй. Справжня мета живої істоти полягає в тому, щоб відмовитися од будь-якого власного чуттєвого задоволення й бути готовим вдовольняти Всевишнього. Людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не бажає ніякого задоволення для себе. Вона завжди намагається догодити й бути радісною Всевишньому. А той, хто не знає нічого про Всевишнього, змушений задовольняти власні потреби, тому що ніхто не може залишатись бездіяльним. Але діяльність у свідомості Кр̣шн̣и досконало служить усім цілям.
ERLÄUTERUNG: Die wirkliche Bedeutung von sannyāsa-yoga oder bhakti besteht darin, daß man seine wesensgemäße Stellung als Lebewesen kennt und dementsprechend handelt. Das Lebewesen hat keine gesonderte, unabhängige Identität. Es ist die marginale Energie des Höchsten. Wenn es von der materiellen Energie gefangen ist, ist es bedingt, und wenn es Kṛṣṇa-bewußt ist, das heißt bewußt über die spirituelle Energie, befindet es sich in seinem wirklichen und natürlichen Lebenszustand. Wenn man daher über vollständiges Wissen verfügt, löst man sich von aller materiellen Sinnenbefriedigung, das heißt, man entsagt allen Arten sinnenbefriedigender Tätigkeiten. Dies wird von den yogīs praktiziert, die ihre Sinne von materieller Anhaftung zurückziehen. Ein Mensch im Kṛṣṇa-Bewußtsein aber hat gar keine Gelegenheit, seine Sinne mit irgend etwas zu beschäftigen, was nicht im Interesse Kṛṣṇas ist. Daher ist ein Kṛṣṇa-bewußter Mensch gleichzeitig ein sannyāsī und ein yogī. Im Kṛṣṇa-Bewußtsein erreicht man automatisch das Ziel der Vorgänge des jñāna und yoga, nämlich Wissen und Sinnesbeherrschung. Wenn man unfähig ist, seine selbstische Natur zu überwinden, dann haben jñāna und yoga keinen Nutzen. Das wirkliche Ziel für das Lebewesen besteht darin, jede selbstische Befriedigung aufzugeben und bereit zu sein, den Höchsten zufriedenzustellen. Ein Mensch im Kṛṣṇa-Bewußtsein trachtet nach keinerlei persönlichem Genuß, sondern strebt immer danach, den Höchsten zu erfreuen. Wer kein Wissen über den Höchsten hat, muß deshalb gezwungenermaßen selbstischen Tätigkeiten nachgehen, denn niemand kann sich in einem Zustand der Untätigkeit halten. Man erreicht in vollkommener Weise das Ziel aller anderen Vorgänge, wenn man einfach Kṛṣṇa-Bewußtsein praktiziert.