Skip to main content

TEXTS 13-14

ТЕКСТЫ 13-14

Текст

Текст

самам̇ ка̄йа-ш́іро-ґрı̄вам̇
дга̄райанн ачалам̇ стгірах̣
сампрекшйа на̄сіка̄ґрам̇ свам̇
діш́аш́ ча̄навалокайан
самам̇ ка̄йа-ш́иро-грӣвам̇
дха̄райанн ачалам̇ стхирах̣
сампрекшйа на̄сика̄грам̇ свам̇
диш́аш́ ча̄навалокайа
праш́а̄нта̄тма̄ віґата-бгı̄р
брахмача̄рі-врате стгітах̣
манах̣ сам̇йамйа мач-чітто
йукта а̄сı̄та мат-парах̣
праш́а̄нта̄тма̄ вигата-бхӣр
брахмача̄ри-врате стхитах̣
манах̣ сам̇йамйа мач-читто
йукта а̄сӣта мат-пара

Послівний переклад

Пословный перевод

самам—прямий; ка̄йа—тіло; ш́ірах̣—голову; ґрı̄вам—і шию; дга̄райан—тримаючи; ачалам—нерухомий; стгірах̣—спокійно; сампрекшйа—дивлячись; на̄сіка̄—носа; аґрам—на кінчик; свам—власний; діш́ах̣—на всі боки; ча—також; анавалокайан—не дивлячись; праш́а̄нта — незбуджений; а̄тма̄ — розум; віґата-бгı̄х̣ — позбавлений страху; брахмача̄рі-врате—в обітниці целібату; стгітах̣—розташований; манах̣—розум; сам̇йамйа—повністю підкоривши; мат— Мені (Кр̣шн̣і); чіттах̣—зосереджуючи розум; йуктах̣—справжній йоґ; а̄сı̄та—повинен сидіти; мат—Мені; парах̣—кінцева мета.

самам — прямо; ка̄йа — корпус; ш́ирах̣ — голову; грӣвам — и шею; дха̄райан — держащий; ачалам — неподвижно; стхирах̣ — устойчивый; сампрекшйа — устремив взгляд; на̄сика̄ — носа; аграм — на кончик; свам — свой; диш́ах̣ — по сторонам; ча — также; анавалокайан — не глядящий; праш́а̄нта — спокойный; а̄тма̄ — тот, чей ум; вигата-бхӣх̣ — лишенный страха; брахмача̄ри-врате — в обете безбрачия; стхитах̣ — пребывающий; манах̣ — ум; сам̇йамйа — обуздав; мат — (сосредоточен) на Мне (Кришне); читтах̣ — тот, чей ум; йуктах̣ — истинный йог; а̄сӣта — пусть сидит; мат — Я; парах̣ — тот, чья высшая цель.

Переклад

Перевод

Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя.

Держа корпус, шею и голову на одной линии, йог должен сосредоточить взгляд на кончике носа. Успокоив и обуздав ум, избавившись от страха и полностью отказавшись от половой жизни, он должен устремить мысленный взор на Мой образ в сердце и сделать Меня своей высшей целью.

Коментар

Комментарий

Мета життя — пізнати Кр̣шн̣у, який присутній в серці кожної живої істоти у вигляді Парама̄тми, чотирирукої форми Вішн̣у. Йоґу практикують лише для того, щоб виявити і побачити цю локалізовану форму Вішн̣у і ні для чого іншого. Локалізована вішн̣у-мӯрті — це повновладний вияв Кр̣шн̣и, що перебуває в серці. Той, хто не сподівається усвідомити вішн̣у-мӯтрі, надаремно вдається до пародії на йоґу, й, безсумнівно, марнує час. Кр̣шн̣а — кінцева мета життя, а вішн̣у-мӯрті, що перебуває в серці — мета занять йоґою. Щоб осягнути вішн̣у-мӯрті в серці, треба повністю утримуватись від статевого життя; тому слід залишити домівку й жити самотньо у відлюдному місці, сидячи в описаній вище позі. Не можна стати йоґом, щодня насолоджуючись статевим життям вдома чи ще деінде і відвідуючи так званий «гурток йоґи». Треба вчитись керувати розумом й уникати всіх різновидів чуттєвого задоволення, головним з яких є статеве життя. В правилах безшлюбності, які записав великий мудрець Йа̄джн̃авалкйа, сказано:

Цель жизни заключается в том, чтобы постичь Кришну, который пребывает в сердце каждого существа в образе Параматмы, четырехрукого Вишну. Йогой занимаются именно для того, чтобы обнаружить и созерцать в своем сердце этот образ Господа Вишну, а не ради какой-либо другой цели. Вишну-мурти, пребывающая в сердце каждого, — это полная экспансия Кришны. Тот, кто, занимаясь йогой, не стремится к постижению вишну-мурти, лишь зря теряет время и обманывает сам себя. Высшей целью жизни является Кришна, а цель йоги — постичь вишну-мурти в своем сердце. Для этого необходимо полностью отказаться от половой жизни, поэтому йог должен уйти из дома и жить в уединенном месте, занимаясь йогой, как описано выше. Йогом невозможно стать, ежедневно предаваясь плотским утехам дома или в каком-нибудь другом месте и посещая занятия в так называемом обществе йоги. Йог должен учиться управлять умом и воздерживаться от всех чувственных наслаждений, главным из которых является сексуальное. В правилах для тех, кто живет в безбрачии, составленных великим мудрецом Ягьявалкьей, говорится:

карман̣а̄ манаса̄ ва̄ча̄
сарва̄вастга̄су сарвада̄
сарватра маітгуна-тйа̄ґо
брахмачарйам̇ прачакшате
карман̣а̄ манаса̄ ва̄ча̄
сарва̄вастха̄су сарвада̄
сарватра маитхуна-тйа̄го
брахмачарйам̇ прачакшате

«Обітниця брахмачарйа призначена на те, щоб допомогти людині повністю утримуватись, не потурати хтивості в діях, словах і думках — за будь-яких обставин, скрізь і завжди». Ніхто, потураючи хтивості, не зможе правильно практикувати йоґу. Засадам брахмачарйі вчать з дитинства, коли людина ще не знайома із статевим життям. У п’ятирічному віці дітей посилають до ґуру-кули, в дім духовного вчителя, і вчитель, в умовах суворої дисципліни, виховує в маленьких хлопчиках справжніх брахмача̄рі. Для того, хто не пройшов такої підготовки, йоґа, будь-то дгйа̄на, джн̃а̄на або бгакті, залишатиметься тайною за сімома печатками. Однак, того, хто слідує правилам і приписам шлюбного життя і має статеві зносини лише із своєю дружиною (у визначених межах) теж називають брахмача̄рı̄. Такого стриманого сім’янина-брахмача̄рı̄ можуть прийняти в школу бгакті, однак до школи джн̃а̄ни або дгйа̄ни його навіть не допустять. Вони вимагають повного утримування, без поступок. У школі бгакті сім’янину-брахмача̄рı̄ дозволено вести впорядковане статеве життя, тому що культ бгакті-йоґи настільки могутній, що людина сама по собі втрачає статеві потяги, присвятивши себе вищому над усе служінню Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.59) сказано:

«Цель обета брахмачарьи — помочь человеку полностью отказаться от половой жизни на уровне действий, речи и ума и оставаться верным этому принципу всегда, всюду, при любых обстоятельствах». Половая жизнь и истинная йога несовместимы. Поэтому брахмачарье учат с самого детства, когда ребенок еще не знает, что такое половая жизнь. Мальчиков, достигших пятилетнего возраста, посылают в гуру-кулу, школу духовного наставника, который воспитывает их в строгой дисциплине, готовя из них брахмачари. Без такой подготовки человек не сможет достичь успеха ни в одном из видов йоги, будь то дхьяна-, гьяна- или бхакти-йога. Однако необходимо отметить, что семейного человека, который следует предписаниям, регулирующим семейную жизнь, и вступает в половые отношения только со своей женой (придерживаясь при этом определенных ограничений), тоже называют брахмачари. Такому грихастхе-брахмачари разрешается заниматься бхакти-йогой, тогда как система гьяна- или дхьяна-йоги не допускает к занятиям йогой даже грихастх-брахмачари,требуя полного и безоговорочного воздержания от половой жизни. Метод бхакти-йоги позволяет грихастхе-брахмачари вести ограниченную половую жизнь, поскольку бхакти-йога обладает таким могуществом, что, практикуя ее, человек естественным образом избавляется от полового влечения: он занимается деятельностью более высокого порядка — служением Господу. В «Бхагавад-гите» (2.59) говорится:

віш́айа̄ вінівартанте
ніра̄ха̄расйа дехінах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате
вишайа̄ винивартанте
нира̄ха̄расйа дехинах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
парам̇ др̣шт̣ва̄ нивартате

Тоді як інші йоґи змушені силоміць утримуватися від почуттєвого задоволення, відданий Господа стримує себе природним чином, бо він відчуває вищий смак. Нікому, крім відданих, не відомий цей смак.

В то время как другие йоги вынуждены силой заставлять себя воздерживаться от чувственных удовольствий, преданный Господа естественным образом отказывается от них, потому что он развил в себе вкус к высшему. Этот вкус неведом никому, кроме преданных.

Віґата-бгı̄х̣. Людина не може позбутися страхів, доки вона повністю не перейметься свідомістю Кр̣шн̣и. Обумовлена душа відчуває страх, тому що її пам’ять спотворена і вона забула про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. В Бга̄ґаватам (11.2.37) сказано: бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄д ı̄ш́а̄д апетасйа віпарйайо ’смр̣тіх̣. Свідомість Кр̣шн̣и — єдина основа безстрашності. Тому особа, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, практикує досконалу йоґу. Й оскільки кінцева мета йоґи — побачити всередині себе Господа, то людина в свідомості Кр̣шн̣и вже є найкращим з усіх йоґів. Засади йоґи, які згадано тут, відрізняються од модних нині методик «товариств йоґи».

Слово вигата-бхӣх̣ означает, что избавиться от страха может лишь тот, кто в полной мере обладает сознанием Кришны. Обусловленная душа живет в постоянном страхе, из-за того что забыла свои вечные отношения с Кришной. В «Бхагаватам» (11.2.37) сказано: бхайам̇ двитӣйа̄бхинивеш́атах̣ сйа̄д ӣш́а̄д апетасйа випарйайо ’смр̣тих̣. Обрести бесстрашие можно, только развив в себе сознание Кришны. Поэтому только человек, обладающий сознанием Кришны, может достичь совершенства в йоге. И поскольку конечная цель йоги заключается в том, чтобы лицезреть Господа, пребывающего в сердце, человек, который развил в себе сознание Кришны, является лучшим из всех йогов. Метод йоги, описанный в этом стихе, существенно отличается от того, который популяризуют сейчас общества так называемой йоги.