Skip to main content
Бібліотека » Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є

ГЛАВА П’ЯТА

Глава пятая

Діяльність в свідомості Кр̣шн̣и

Карма-йога — деятельность в сознании Кришны

TEXT 1:
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, спочатку Ти велиш мені зректися діяльності, а потім знову радиш діяти з відданістю. Будь ласка, прошу Тебе, скажи ясно, що буде кращим для мене?
ТЕКСТ 1 :
Арджуна сказал: О Кришна, сначала Ты велел мне отказаться от деятельности, а затем дал совет действовать в преданном служении. Прошу Тебя, скажи прямо, какой образ действий лучше.
TEXT 2:
Бог-Особа відповів: Як відречення від діяльності, так і діяльність з відданістю Мені сприяють звільненню. Але діяти з відданістю все ж таки краще, ніж зректись діяльності.
ТЕКСТ 2 :
Верховный Господь сказал: И отказ от деятельности, и деятельность в преданном служении ведут человека к освобождению. И все же действовать в преданном служении лучше, чем отказаться от деятельности.
TEXT 3:
Той, хто не прагне плодів своєї діяльності й не зневажає їх, — того вважають справді відреченою особистістю. Така людина, що вища від будь-якої двоїстості, легко долає матеріальну залежність і стає цілковито вільною, о міцнорукий Арджуно.
ТЕКСТ 3 :
Того, кто не презирает плоды своей деятельности, но и не стремится к ним, считают навеки отрекшимся от мира. Преодолев влияние двойственности, такой человек легко сбрасывает оковы материального рабства и обретает полное освобождение, о могучерукий Арджуна.
TEXT 4:
Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох.
ТЕКСТ 4 :
Только невежды могут говорить, что преданное служение [карма-йога] отлично от аналитического изучения материального мира [санкхьи]. Истинно мудрые утверждают, что тот, кто не сворачивая идет одним из этих путей, достигает цели обоих.
TEXT 5:
Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.
ТЕКСТ 5 :
Тот, кто знает, что цели санкхьи можно также достичь с помощью преданного служения, и понимает, что аналитическое изучение мира и преданное служение равнозначны, видит истинное положение вещей.
TEXT 6:
Якщо людина просто відмовляється від усякої діяльності, однак не вдається до відданого служіння Господеві, — вона не побачить щастя. Але глибокодумна людина, яка віддано служить Господеві, без перешкод досягає Всевишнього.
ТЕКСТ 6 :
Отказ от деятельности сам по себе, без преданного служения Господу, никому не принесет счастья. Но вдумчивый человек, посвятивший себя преданному служению, может без промедления достичь Всевышнего.
TEXT 7:
Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.
ТЕКСТ 7 :
Тот, кто занят преданным служением, кто чист душой и обуздал свой ум и чувства, дорог всем, и все дороги ему. Хотя такой человек всегда поглощен деятельностью, он никогда не бывает связан ее последствиями.
TEXTS 8-9:
Той, хто має божественну свідомість, незважаючи на те, що бачить, чує, торкає і нюхає, їсть, рухається, спить і дихає — завжди розуміє, що насправді він нічого не робить, тому що, розмовляючи, опорожнюючи шлунок й наповнюючи його, відкриваючи і заплющуючи очі, він завжди знає, що це лише матеріальні чуття взаємодіють із своїми об’єктами, сам же він стоїть осторонь них.
ТЕКСТЫ 8-9 :
Когда человек, обладающий божественным сознанием, видит, слышит, осязает, ощущает запахи, ест, ходит, спит или дышит, он всегда знает, что сам он ничего не делает. Ему известно, что, когда он беседует, опорожняет кишечник или наполняет желудок, открывает или закрывает глаза, это просто материальные чувства взаимодействуют с объектами восприятия, но сам он не причастен ко всему этому.
TEXT 10:
Того, хто виконує свої обов’язки без прив’язаності до них і віддає плоди Верховному Господеві, не заторкує гріх. Він подібний до листка лотосу, що не змочується водою.
ТЕКСТ 10 :
Подобно тому как вода не смачивает лист лотоса, грех никогда не пятнает того, кто исполняет свой долг без привязанности к плодам своего труда, жертвуя их Верховному Господу.
TEXT 11:
Йоґи, відмовившись від усіх прив’язаностей, діють, використовуючи тіло, розум, інтелект і навіть чуття лише заради очищення.
ТЕКСТ 11 :
Отказавшись от всех привязанностей, йоги позволяют действовать своему телу, уму, разуму и даже чувствам только ради самоочищения.
TEXT 12:
Непохитно віддана душа досягає справжнього миру, бо вона пропонує Мені плоди всієї своєї діяльності, тоді як людина, яка не перебуває в злагоді з Всевишнім і жадає плодів своєї праці, заплутується.
ТЕКСТ 12 :
Душа, непоколебимо преданная Мне, обретает истинный мир и покой, ибо отдает Мне все плоды своего труда. Тому же, кто не находится в союзе со Всевышним, кто движим желанием наслаждаться плодами своего труда, уготовано рабство.
TEXT 13:
Якщо втілена жива істота впокорила свою природу й розумом зрікається будь-якої діяльності, вона щасливо перебуває в місті, що має дев’ять брам (в матеріальному тілі), вона нічого не робить й не створює підстав для праці.
ТЕКСТ 13 :
Когда воплощенное живое существо, научившись владеть собой, отрекается в уме от всякой деятельности, оно счастливо живет в городе с девятью вратами [материальном теле], не совершая действий и не становясь их причиной.
TEXT 14:
Втілений дух, господар міста-тіла, не чинить дій, не спонукає людей діяти і не створює наслідків дій. Усе це розігрують ґун̣и матеріальної природи.
ТЕКСТ 14 :
Воплощенный дух, хозяин города-тела, не совершает действий, не побуждает других к деятельности и не создает ее плодов. Все это делаютгуны материальной природы.
TEXT 15:
Так само і Верховний Господь не відповідає за чиїсь гріховні або праведні вчинки. Втілені істоти самі заплуталися внаслідок невігластва, що покриває їхнє справжнє знання.
ТЕКСТ 15 :
Верховный Господь не отвечает за греховные и праведные поступки живых существ. Воплощенные в теле существа пребывают во власти иллюзии, потому что их истинное знание скрыто невежеством.
TEXT 16:
Коли людину осяває знання, що руйнує невігластво, це знання відкриває їй усе, як сонце освітлює все ясного дня.
ТЕКСТ 16 :
Но когда живое существо обретает знание, свет этого знания рассеивает тьму неведения и открывает ему истинную природу вещей, подобно тому как солнце, поднимаясь над горизонтом, озаряет все вокруг.
TEXT 17:
Коли все: інтелект, розум, віра й надія людини зосереджені на Всевишньому, тоді вона цілком звільнюється від тривог завдяки досконалому знанню, і таким чином йде вперед шляхом звільнення.
ТЕКСТ 17 :
Когда ум, разум, вера и упования целиком направлены на Всевышнего, человек, благодаря совершенному знанию, избавляется от всей скверны греха, и тогда перед ним открывается путь к освобождению.
TEXT 18:
Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда (недоторканого).
ТЕКСТ 18 :
Смиренные мудрецы, обладающие истинным знанием, одинаково смотрят на ученого и благовоспитанного брахмана, корову, слона, собаку и собакоеда [неприкасаемого].
TEXT 19:
Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані.
ТЕКСТ 19 :
Те, кто всегда уравновешен и беспристрастен, уже одолели рождение и смерть. Став безупречными, как Брахман, они пребывают в Брахмане.
TEXT 20:
Людина, яка не радіє, досягши чогось приємного, й не сумує, зазнавши прикрощів, яка не заплутується, яка пробудила свій духовний розум і пізнає науку про Бога, — така людина вже перебуває в трансцендентному.
ТЕКСТ 20 :
Кто не радуется приятным событиям и не огорчается из-за неприятностей, кто обладает невозмутимым разумом, кто не подвержен влиянию иллюзии и сведущ в науке о Боге, тот уже достиг духовного бытия.
TEXT 21:
Таку звільнену людину не приваблюють матеріальні чуттєві втіхи. Вона завжди перебуває в трансі і черпає блаженство у собі. Таким чином, пізнавши себе і зосередившись на Верховному, вона насолоджується безмежним щастям.
ТЕКСТ 21 :
Такого человека, свободного от мирских привязанностей, не привлекают материальные, чувственные наслаждения: он всегда погружен в транс и черпает радость внутри себя. Так человек, постигший свое истинное «я» и всегда сосредоточенный на Всевышнем, наслаждается беспредельным счастьем.
TEXT 22:
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
ТЕКСТ 22 :
Разумный человек сторонится удовольствий, рожденных от соприкосновения материальных чувств с объектами восприятия, ибо такие удовольствия являются источником страданий. У всех материальных удовольствий, о сын Кунти, есть начало и конец, поэтому мудрец никогда не тешится ими.
TEXT 23:
Якщо, перед тим як покинути теперішнє тіло, людина навчилась терпіти потяги матеріального чуття й гамувати силу бажання та гніву — тоді вона щаслива й добре влаштована в цьому світі.
ТЕКСТ 23 :
Если человек в своем нынешнем теле научился сдерживать позывы материальных чувств и обуздывать свои желания и гнев, значит, он уже достиг совершенства и обрел истинное счастье в этом мире.
TEXT 24:
Той, хто в собі черпає щастя, хто діє й насолоджується активністю в самому собі і чия увага спрямована всередину себе, — той справді досконалий містик. Він звільнюється у Всевишньому і, врешті-решт, досягає Всевишнього.
ТЕКСТ 24 :
Тот, кто черпает счастье, наслаждение и бодрость духа в себе самом и чей взор всегда обращен внутрь, поистине совершенный йог-мистик. Он обретает освобождение и в конце концов приходит ко Всевышнему.
TEXT 25:
Той, хто перебуває поза двоїстістю, що постає із сумнівів, чий розум спрямований всередину себе, хто завжди активно працює на благо всіх живих істот, і хто вільний від усіх гріхів, — той досягає звільнення у Всевишньому.
ТЕКСТ 25 :
Те, кто вышел из-под влияния двойственности, порожденной сомнениями, и направил ум внутрь, кто очистился от скверны греха и всегда радеет о благе всех существ, обретают освобождение и постигают Высшую Истину.
TEXT 26:
Той, хто звільнився від гніву й усіх матеріальних бажань, хто, усвідомивши себе і владаючи собою, постійно прагне досконалості, — той безсумнівно незабаром звільниться у Всевишньому.
ТЕКСТ 26 :
Те, кто избавился от гнева и всех материальных желаний, кто осознал свое истинное «я», обуздал ум и неустанно стремится к совершенству, очень скоро обретут освобождение, постигнув Высшую Истину.
TEXTS 27-28:
Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.
ТЕКСТЫ 27-28 :
Полностью отрешившись от объектов чувственного восприятия, сосредоточив взор на межбровье, уравновесив в ноздрях вдох и выдох и остановив дыхание, йог, стремящийся к освобождению, укрощает таким образом свой ум, чувства и разум и избавляется от желаний, страха и гнева. Тот, кто всегда пребывает в таком состоянии, безусловно, освобожденная душа.
TEXT 29:
Особа, яка повністю усвідомлює Мене, знаючи, що Я є той Верховний, хто споживає всі жертвопринесення, і вища мета аскетизму, що Я — Верховний Господь усіх планет та напівбогів, благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — така особистість досягає вмиротворення і приступи матеріальних злигоднів більше не турбують її.
ТЕКСТ 29 :
Человек, полностью осознавший, что Я единственный, кто наслаждается всеми жертвоприношениями и плодами подвижничества, что Я верховный владыка всех планет и полубогов, а также друг и благодетель всех существ, избавляется от материальных страданий и обретает полное умиротворение.