ГЛАВА П’ЯТА
CINQUIÈME CHAPITRE
Діяльність в свідомості Кр̣шн̣и
L’action dans la conscience de Kṛṣṇa
- TEXT 1:
- Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, спочатку Ти велиш мені зректися діяльності, а потім знову радиш діяти з відданістю. Будь ласка, прошу Тебе, скажи ясно, що буде кращим для мене?
- TEXT 1:
- Arjuna dit: Ô Kṛṣṇa, bien que Tu m’aies tout d’abord conseillé de renoncer aux actes, Tu m’as par la suite recommandé d’agir avec dévotion. Je T’en prie, indique-moi de façon définitive quelle est la meilleure voie.
- TEXT 2:
- Бог-Особа відповів: Як відречення від діяльності, так і діяльність з відданістю Мені сприяють звільненню. Але діяти з відданістю все ж таки краще, ніж зректись діяльності.
- TEXT 2:
- Dieu, la Personne Suprême, répond: Bien que le renoncement aux actes et l’acte dévotionnel conduisent l’un et l’autre à la libération, le service de dévotion prévaut.
- TEXT 3:
- Той, хто не прагне плодів своєї діяльності й не зневажає їх, — того вважають справді відреченою особистістю. Така людина, що вища від будь-якої двоїстості, легко долає матеріальну залежність і стає цілковито вільною, о міцнорукий Арджуно.
- TEXT 3:
- Ô Arjuna aux bras puissants, celui qui n’a pour les fruits de ses actes ni répulsion, ni convoitise est dit toujours renoncé. Comme il n’est plus sujet à la dualité, il se soustrait aisément à l’enchaînement matériel et atteint la libération totale.
- TEXT 4:
- Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох.
- TEXT 4:
- Seul l’ignorant prétend que le service de dévotion [le karma-yoga] diffère de l’étude analytique du monde matériel [le sāṅkhya]. Les vrais érudits, eux, affirment que si l’on suit parfaitement l’une de ces voies, on obtient le résultat des deux.
- TEXT 5:
- Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.
- TEXT 5:
- Celui qui sait que l’étude analytique et le service de dévotion permettent d’atteindre le même but et se situent, par conséquent, au même niveau, possède une juste compréhension des choses.
- TEXT 6:
- Якщо людина просто відмовляється від усякої діяльності, однак не вдається до відданого служіння Господеві, — вона не побачить щастя. Але глибокодумна людина, яка віддано служить Господеві, без перешкод досягає Всевишнього.
- TEXT 6:
- Qui renonce simplement à l’action mais ne sert pas le Seigneur avec amour et dévotion ne saurait trouver le bonheur, ô Arjuna. Au contraire, l’homme réfléchi qui pratique le service de dévotion atteint rapidement l’Absolu.
- TEXT 7:
- Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.
- TEXT 7:
- Celui qui est une âme pure, qui œuvre avec dévotion et maîtrise ses sens et son mental, aime tout le monde et est aimé de tous. Bien que toujours actif, jamais ses actes ne le lient.
- TEXTS 8-9:
- Той, хто має божественну свідомість, незважаючи на те, що бачить, чує, торкає і нюхає, їсть, рухається, спить і дихає — завжди розуміє, що насправді він нічого не робить, тому що, розмовляючи, опорожнюючи шлунок й наповнюючи його, відкриваючи і заплющуючи очі, він завжди знає, що це лише матеріальні чуття взаємодіють із своїми об’єктами, сам же він стоїть осторонь них.
- TEXTS 8-9:
- Bien qu’il voie, entende, touche et sente, qu’il mange, bouge, dorme et respire, l’homme dont la conscience est divine sait qu’en réalité il n’est pas l’auteur de ses actes. Il sait que lorsqu’il parle, évacue, prend, ouvre ou ferme les yeux, seuls les sens matériels et leurs objets sont impliqués, et que lui-même les transcende.
- TEXT 10:
- Того, хто виконує свої обов’язки без прив’язаності до них і віддає плоди Верховному Господеві, не заторкує гріх. Він подібний до листка лотосу, що не змочується водою.
- TEXT 10:
- Tout comme l’eau n’effleure pas la feuille du lotus, le péché n’affecte pas celui qui s’acquitte de son devoir sans attachement et en remet les fruits au Seigneur Suprême.
- TEXT 12:
- Непохитно віддана душа досягає справжнього миру, бо вона пропонує Мені плоди всієї своєї діяльності, тоді як людина, яка не перебуває в злагоді з Всевишнім і жадає плодів своєї праці, заплутується.
- TEXT 12:
- Contrairement à l’être qui n’est pas uni au Divin, qui convoite les fruits de son labeur et s’enchaîne, l’âme résolument dévouée goûte une paix sans mélange car elle M’offre les résultats de tous ses actes.
- TEXT 13:
- Якщо втілена жива істота впокорила свою природу й розумом зрікається будь-якої діяльності, вона щасливо перебуває в місті, що має дев’ять брам (в матеріальному тілі), вона нічого не робить й не створює підстав для праці.
- TEXT 13:
- Quand l’âme incarnée domine sa nature et, par la pensée, renonce à toute action, elle vit en paix dans la cité aux neuf portes [le corps]. Elle n’agit pas ni n’est cause d’aucun acte.
- TEXT 14:
- Втілений дух, господар міста-тіла, не чинить дій, не спонукає людей діяти і не створює наслідків дій. Усе це розігрують ґун̣и матеріальної природи.
- TEXT 14:
- L’être incarné, maître de la cité du corps, ne génère ni l’acte, ni les résultats de l’acte, et ne provoque aucune action chez autrui. Tout est l’œuvre des trois modes d’influence de la nature matérielle.
- TEXT 15:
- Так само і Верховний Господь не відповідає за чиїсь гріховні або праведні вчинки. Втілені істоти самі заплуталися внаслідок невігластва, що покриває їхнє справжнє знання.
- TEXT 15:
- De même, le Seigneur Suprême n’est jamais responsable des actes vertueux ou coupables de l’être incarné. Si ce dernier s’égare, c’est parce que l’ignorance voile sa véritable connaissance.
- TEXT 16:
- Коли людину осяває знання, що руйнує невігластво, це знання відкриває їй усе, як сонце освітлює все ясного дня.
- TEXT 16:
- Toutefois, quand ce savoir qui dissipe les ténèbres de l’ignorance illumine l’être, tout lui est révélé, à la manière du soleil qui illumine toute chose lorsque vient le jour.
- TEXT 17:
- Коли все: інтелект, розум, віра й надія людини зосереджені на Всевишньому, тоді вона цілком звільнюється від тривог завдяки досконалому знанню, і таким чином йде вперед шляхом звільнення.
- TEXT 17:
- Celui dont l’intelligence, le mental et la foi reposent en l’Absolu, son seul refuge, se libère, par la connaissance, de tout concept erroné. Il se dirige tout droit vers la libération.
- TEXT 18:
- Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда (недоторканого).
- TEXT 18:
- L’humble sage qu’éclaire le vrai savoir voit d’un œil égal le brāhmaṇa érudit et bienveillant, la vache, l’éléphant, le chien et le mangeur de chien.
- TEXT 19:
- Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані.
- TEXT 19:
- L’être dont le mental demeure constant a d’ores et déjà vaincu la naissance et la mort. Il s’est fixé dans le Brahman et, comme Lui, est dénué d’imperfection.
- TEXT 20:
- Людина, яка не радіє, досягши чогось приємного, й не сумує, зазнавши прикрощів, яка не заплутується, яка пробудила свій духовний розум і пізнає науку про Бога, — така людина вже перебуває в трансцендентному.
- TEXT 20:
- L’homme dont l’intelligence est fixée sur le soi, qui ne connaît pas l’égarement, qui n’exulte pas dans le bonheur et ne se lamente pas dans le malheur, qui possède la science de Dieu, a déjà atteint la transcendance.
- TEXT 21:
- Таку звільнену людину не приваблюють матеріальні чуттєві втіхи. Вона завжди перебуває в трансі і черпає блаженство у собі. Таким чином, пізнавши себе і зосередившись на Верховному, вона насолоджується безмежним щастям.
- TEXT 21:
- L’être libéré n’est pas soumis à l’attrait des plaisirs matériels car il trouve la béatitude en lui-même dans l’extase méditative. En se concentrant ainsi sur le Suprême, il goûte une félicité incommensurable.
- TEXT 22:
- Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
- TEXT 22:
- L’homme intelligent ne s’adonne jamais aux plaisirs que procure le contact des sens avec les objets des sens. Il ne s’y complaît point, ô fils de Kuntī, car s’ils ont un début, ils ont également une fin et sont porteurs de souffrance.
- TEXT 23:
- Якщо, перед тим як покинути теперішнє тіло, людина навчилась терпіти потяги матеріального чуття й гамувати силу бажання та гніву — тоді вона щаслива й добре влаштована в цьому світі.
- TEXT 23:
- Celui qui, avant de quitter son corps, parvient à tolérer les impulsions des sens et à juguler la force de la concupiscence et de la colère, est bien situé. Il est heureux en ce monde.
- TEXT 24:
- Той, хто в собі черпає щастя, хто діє й насолоджується активністю в самому собі і чия увага спрямована всередину себе, — той справді досконалий містик. Він звільнюється у Всевишньому і, врешті-решт, досягає Всевишнього.
- TEXT 24:
- Celui dont l’activité, le bonheur et l’objectif sont purement intérieurs est un parfait yogī. Il est libéré dans l’Absolu et, à la fin, atteindra l’Absolu.
- TEXT 25:
- Той, хто перебуває поза двоїстістю, що постає із сумнівів, чий розум спрямований всередину себе, хто завжди активно працює на благо всіх живих істот, і хто вільний від усіх гріхів, — той досягає звільнення у Всевишньому.
- TEXT 25:
- Qui se trouve au-delà des dualités nées du doute, qui est affranchi du péché et travaille au bien de tous les êtres, qui oriente ses pensées vers l’intérieur, atteint la libération par la réalisation de l’Absolu.
- TEXT 26:
- Той, хто звільнився від гніву й усіх матеріальних бажань, хто, усвідомивши себе і владаючи собою, постійно прагне досконалості, — той безсумнівно незабаром звільниться у Всевишньому.
- TEXT 26:
- La libération dans l’Absolu est très proche pour l’être ayant réalisé son identité spirituelle, et qui, maître de lui, libre de la colère et du désir matériel, s’efforce toujours d’atteindre la perfection.
- TEXTS 27-28:
- Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.
- TEXTS 27-28:
- Fermé aux objets des sens, fixant son regard entre les sourcils et immobilisant dans ses narines les airs ascendant et descendant, le spiritualiste en quête de la libération qui a ainsi maîtrisé les sens, le mental et l’intelligence s’affranchit du désir, de la colère et de la peur. Qui demeure en cet état est certes libéré.
- TEXT 29:
- Особа, яка повністю усвідомлює Мене, знаючи, що Я є той Верховний, хто споживає всі жертвопринесення, і вища мета аскетизму, що Я — Верховний Господь усіх планет та напівбогів, благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — така особистість досягає вмиротворення і приступи матеріальних злигоднів більше не турбують її.
- TEXT 29:
- Parce qu’il Me sait le bénéficiaire ultime de tous les sacrifices et de toutes les austérités, le Souverain Suprême de toutes les planètes et de tous les devas, l’ami et bienfaiteur de tous les êtres, l’être pleinement conscient de Ma personne échappe aux souffrances matérielles et connaît dès lors la paix.