TEXT 19
VERŠ 19
Текст
Verš
йеша̄м̇ са̄мйе стгітам̇ манах̣
нірдошам̇ хі самам̇ брахма
тасма̄д брахман̣і те стгіта̄х̣
yeṣāṁ sāmye sthitaṁ manaḥ
nirdoṣaṁ hi samaṁ brahma
tasmād brahmaṇi te sthitāḥ
Послівний переклад
Synonyma
іха—у цьому житті; ева—неодмінно; таіх̣—ними; джітах̣—завойований; сарґах̣—народження і смерть; йеша̄м—чиї; са̄мйе—у рівновазі; стгітам—розташований; манах̣—розум; нірдошам—бездоганний; хі—неодмінно; самам—у рівновазі; брахма—подібно до Всевишнього; тасма̄т—тому; брахман̣і—у Всевишньому; те—вони; стгіта̄х̣—перебувають.
iha — v tomto živote; eva — istotne; taiḥ — tí; jitaḥ — prekonali; sargaḥ — narodenie a smrť; yeṣām — ktorých; sāmye — v jednote; sthitam — zotrváva; manaḥ — myseľ; nirdoṣam — zbavení chýb; hi — určite; samam — v jednote; brahma — ako Najvyšší; tasmāt — preto; brahmaṇi — v Najvyššom; te — oni; sthitāḥ — zotrvávajú.
Переклад
Překlad
Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані.
Tí, ktorých myseľ zotrváva v rovnováhe a v harmónii, prekonali už zrodenie a smrť. Sú bezchybní ako Brahman, a preto už zotrvávajú v Brahmane.
Коментар
Význam
Врівноваженість розуму, як згадувалося вище, є ознакою самореалізації. Того, хто дійсно досяг такої стадії, слід вважати переможцем матеріальних умов, тобто народження та смерті. Доки людина ототожнює себе з тілом, її вважають обумовленою душею, однак, тільки-но, усвідомивши себе, вона підіймається до стадії врівноваженості, вона виходить із стану обумовленого життя. Іншими словами, вона вже не народиться в матеріальному світі, бо після смерті потрапить у духовне небо. Господь бездоганний, тому що Він не має ні до кого ані прихильності, ані відрази. Так само й жива істота, вільна від прихильності й зненависті, стає бездоганною й гідною увійти до духовного неба. Слід вважати, що такі люди вже звільнилися, — їхні ж ознаки буде описано нижче.
Vyrovnaná myseľ je znamením sebarealizácie. To už bolo povedané vyššie. Tých, čo naozaj dosiahli toto štádium, treba považovať za osoby, ktoré prekonali hmotné podmienky, predovšetkým narodenie a smrť. Kým sa človek stotožňuje s telom, je pokladaný za podmienenú dušu. Len čo sa však povýši realizovaním svojho „ja“ na úroveň vyrovnanosti, vyslobodí sa z podmieneného života. Inými slovami, taký človek sa nemusí opäť narodiť v hmotnom svete, ale po smrti vstúpi do duchovného sveta. Pán nemá žiadnu chybu, pretože je zbavený pripútanosti a nenávisti. Takisto bude aj živá bytosť bez chyby a hodná vstupu do duchovného sveta, len čo sa zbaví lipnutia a nenávisti. Také osoby treba pokladať za oslobodené a ich vlastnosti sú opísané v ďalšom verši.