TEXT 19
ТЕКСТ 19
Текст
Текст
йеша̄м̇ са̄мйе стгітам̇ манах̣
нірдошам̇ хі самам̇ брахма
тасма̄д брахман̣і те стгіта̄х̣
йеш̣а̄м̇ са̄мйе стхитам̇ манах̣
нирдош̣ам̇ хи самам̇ брахма
тасма̄д брахман̣и те стхита̄х̣
Послівний переклад
Дума по дума
іха—у цьому житті; ева—неодмінно; таіх̣—ними; джітах̣—завойований; сарґах̣—народження і смерть; йеша̄м—чиї; са̄мйе—у рівновазі; стгітам—розташований; манах̣—розум; нірдошам—бездоганний; хі—неодмінно; самам—у рівновазі; брахма—подібно до Всевишнього; тасма̄т—тому; брахман̣і—у Всевишньому; те—вони; стгіта̄х̣—перебувають.
иха – в този живот; ева – несъмнено; таих̣ – от тях; джитах̣ – победени; саргах̣ – раждането и смъртта; йеш̣а̄м – чиито; са̄мйе – в равновесие; стхитам – установен; манах̣ – ум; нирдош̣ам – безупречни; хи – несъмнено; самам – в равновесие; брахма – като Върховния; тасма̄т – следователно; брахман̣и – във Върховния; те – те; стхита̄х̣ – са установени.
Переклад
Превод
Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані.
Ония, чиито умове са потопени в еднообразието и спокойствието, вече са победили раждането и смъртта. Те са без недостатъци, като Брахман, и по този начин са установени в Брахман.
Коментар
Пояснение
Врівноваженість розуму, як згадувалося вище, є ознакою самореалізації. Того, хто дійсно досяг такої стадії, слід вважати переможцем матеріальних умов, тобто народження та смерті. Доки людина ототожнює себе з тілом, її вважають обумовленою душею, однак, тільки-но, усвідомивши себе, вона підіймається до стадії врівноваженості, вона виходить із стану обумовленого життя. Іншими словами, вона вже не народиться в матеріальному світі, бо після смерті потрапить у духовне небо. Господь бездоганний, тому що Він не має ні до кого ані прихильності, ані відрази. Так само й жива істота, вільна від прихильності й зненависті, стає бездоганною й гідною увійти до духовного неба. Слід вважати, що такі люди вже звільнилися, — їхні ж ознаки буде описано нижче.
Спокойствието на ума, споменато по-горе, е признак на себепознание. Достигналите това ниво са победили материалната обусловеност, по-точно раждането и смъртта. Докато се отъждествява с тялото си, човек е обусловена душа, но щом се издигне до нивото на спокойствие, чрез себепознанието, той се освобождава от обусловения живот. С други думи, повече няма да се ражда в материалния свят, а след смъртта си може да влезе в духовното небе. Бог е безупречен, защото не се привързва и не мрази. По същия начин, когато едно живо същество не изпитва привързаност и омраза, то става безупречно и достойно да влезе в духовното небе. Такива личности трябва да бъдат считани за вече освободени, а качествата им са описани по-долу.