Skip to main content

TEXT 5

TEXT 5

Текст

Tekst

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бахӯні ме вйатı̄та̄ні
джанма̄ні тава ча̄рджуна
та̄нй ахам̇ веда сарва̄н̣і
на твам̇ веттга парантапа
śrī-bhagavān uvāca
bahūni me vyatītāni
janmāni tava cārjuna
tāny ahaṁ veda sarvāṇi
na tvaṁ vettha paran-tapa

Послівний переклад

Synonyms

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; бахӯні—багато; ме—Моїх; вйатı̄та̄ні—пройшло; джанма̄ні—народжень; тава—твоїх; ча—також; арджуна—о Арджуно; та̄ні—ті; ахам—Я; веда—знаю; сарва̄н̣і—усі; на—не; твам—ти; веттга—знаєш; парантапа—підкорювач ворогів.

śrī-bhagavān uvāca — Jumala Isiksus ütles; bahūni — paljud; me — Minu; vyatītāni — on möödunud; janmāni — sünnid; tava — sinu; ca — ja samuti; arjuna — oo, Arjuna; tāni — neid; aham — Mina; veda — tean; sarvāṇi — kõiki; na — ei; tvam — sina; vettha — tead; parantapa — oo, vaenlaste alistaja.

Переклад

Translation

Бог-Особа сказав: Крізь безліч народжень пройшли ми з тобою. Я пам’ятаю їх усі, ти ж не можеш їх пам’ятати, о приборкувачу ворогів!

Jumala Isiksus ütles: Me mõlemad oleme läbi teinud mitmeid, mitmeid sünde. Mina mäletan neid kõiki, kuid sina, oo, vaenlaste alistaja, neid mäletada ei suuda.

Коментар

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Брахма-сам̇гіта (5.33) розповідає про численні втілення Господа, і там сказано:

„Brahma-saṁhitāst" (5.33) saame me teada paljudest Jumala kehastustest. Seal öeldakse:

адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам
а̄дйам̇ пура̄н̣а-пурушам̇ нава-йауванам̇ ча
ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма-бгактау
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
advaitam acyutam anādim ananta-rūpam
ādyaṁ purāṇa-puruṣaṁ nava-yauvanaṁ ca
vedeṣu durlabham adurlabham ātma-bhaktau
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi

«Я схиляюсь перед Верховним Богом-Особою, Ґовіндою (Кр̣шн̣ою), який є одвічною, первинною особистістю — абсолютним, безгрішним, який не має початку. Хоча Він поширює Себе в безмежній кількості форм, він завжди залишається тією ж самою первинною, найстарішою з-поміж усіх і разом з тим вічно юною особистістю. Лише кращі ведичні вчені можуть осягнути вічні, сповнені знання та блаженства форми Господа. Що ж стосується чистих відданих, то для них вони завжди очевидні».

„Ma kummardan Jumala Kõrgeima Isiksuse Govinda [Kṛṣṇa] ees, kes on algne isiksus – absoluutne, eksimatu, alguseta. Ehkki Ta on laiendanud End lõpmatutesse vormidesse, on Ta endiselt seesama algne, vanim ja ometi alati noorusliku välimusega. Selliseid igavesi, õndsust täis ja kõiketeadvaid Jumala kehastusi mõistavad tavaliselt vaid parimad vedalikud õpetlased, kuid puhtad pühendunud näevad neid alati."

В Брахма-сам̇гіті (5.39) також стверджується:

Samuti öeldakse „Brahma-saṁhitās" (5.39):

ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган
на̄на̄вата̄рам акарод бгуванешу кінту
кр̣шн̣ах̣ свайам̇ самабгават парамах̣ пума̄н йо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
rāmādi-mūrtiṣu kalā-niyamena tiṣṭhan
nānāvatāram akarod bhuvaneṣu kintu
kṛṣṇaḥ svayaṁ samabhavat paramaḥ pumān yo
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi

«Я поклоняюсь Верховному Богові-Особі, Ґовінді (Кр̣шн̣і), який завжди перебуває в таких Своїх різноманітних повновладних втіленнях, як Ра̄ма, Нр̣сім̇ха тощо та багатьох інших втіленнях нижчого ранґу. Але Він завжди залишається первинним Богом-Особою, Кр̣шн̣ою, й інколи Сам Кр̣шн̣а приходить у цей світ у Своїй первинній формі».

„Ma kummardan Jumala Kõrgeima Isiksuse Govinda [Kṛṣṇa] ees, kes ilmub alati erinevate kehastustena, nagu Rāma, Nṛsiṁha, ja paljude teistena, kuid kes jääb ikkagi alati algseks Jumala Isiksuseks Kṛṣṇaks ning kes kehastub ka Oma isiklikul kujul."

У Ведах сказано також, що хоча Господь — єдиний, й іншого немає, Він проявляє Себе в безлічі форм. Він подібний до каменя ваідурйа, що міняє свій колір і при цьому залишається незмінним. Чисті віддані осягають всі численні форми Господа, однак ці Його образи не можна усвідомити просто вивчаючи Веди (ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма-бгактау). Такі віддані, як Арджуна, — постійні супутники Господа, і коли б Господь не втілювавсь на Землі, Його віддані також приймають народження, щоб служити Господу різноманітними способами. Арджуна — один з таких відданих, і з даного вірша можна зрозуміти, що декілька мільйонів років тому, коли Господь Кр̣шн̣а розповідав Бгаґавад-ґı̄ту богові Сонця Вівасва̄ну, Арджуна також був там присутній, однак в іншій якості. Різниця між Господом і Арджуною полягає в тому, що Господь пам’ятає цей випадок, тоді як Арджуна — ні. Саме це й складає відмінність між живою істотою, невід’ємною Господньою часткою, й Самим Верховним Господом. Хоча Кр̣шн̣а звертається тут до Арджуни як до великого звитяжного героя, той не в змозі відновити в пам’яті події своїх попередніх втілень. Тому жива істота — якою б визначною вона не була з матеріалістичного погляду — ніколи не може зрівнятись з Верховним Господом. Особа, яка завжди супроводжує Господа, безумовно звільнена, але не рівна Богові. N В Брахма-сам̇гіті Господа змальовано як непохибного (ачйута), і це означає, що Він ніколи не забуває Себе, навіть перебуваючи в зв’язку з матеріальним світом. Тому Господь і жива істота ніколи не можуть зрівнятись усіма сторонами, навіть коли жива істота досягає такого ступеня звільнення, як Арджуна. Хоча Арджуна — відданий Господа, йому трапляється забувати про природу Кр̣шн̣и, але з Божої ласки відданий може одразу ж осягнути всю непохибність Господнього становища, тоді як розумінню невідданого або демона ця трансцендентна природа недоступна. Отже, описи, що їх наведено в Ґı̄тı̄, не можуть сприйняти люди демонічного складу. Кр̣шн̣а пам’ятає все, що Він здійснив мільйони років тому, але Арджуна — ні, незважаючи на те, що обидва: Кр̣шн̣а й Арджуна — вічні за своєю природою. Варто зауважити, що жива істота забуває про все внаслідок зміни тіл, але Господь пам’ятає все, тому що Його тіло незмінне — сач-чід-а̄нанда. Він — адваіта, тобто Його тіло і Він Сам — суть одне. Все, що стосується Його, має духовну природу, тоді як обумовлена душа відмінна од свого матеріального тіла. Тіло Господа й Він Сам — тотожні, і тому Його становище завжди відмінне од становища звичайної живої істоти, навіть коли Він сходить на матеріальний рівень. Демони не можуть погодитися з такою трансцендентною природою Господа, яку Він описує Сам у дальшому вірші.

„Vedades" öeldakse, et ehkki Jumal on üks ja ainus, avaldab Ta End paljudes erinevates vormides. Ta on nagu vaidūrya kivi, mis muudab värvi, jäädes samal ajal ikkagi endiseks. Puhtad pühendunud mõistavad kõiki neid erinevaid avaldumisi, kuid ainult „Vedade" uurimise läbi ei ole võimalik neid mõista (vedeṣu durlabham adurlabham ātma-bhaktau). Pühendunud, nagu Arjuna, saadavad Jumalat alati, ning iga kord, kui Jumal kehastub, kehastuvad nad koos Temaga kui Tema alalised kaaslased, et teenida Jumalat erinevatel viisidel. Üks Jumala alalistest kaaslastest on Arjuna ning selles värsis antakse mõista, et kui Jumal Kṛṣṇa jutustas miljoneid aastaid tagasi „Bhagavad-gītāt" päikesejumal Vivasvānile, oli ka Arjuna teatud moel kohal. Kuid erinevus Jumala ja Arjuna vahel on selles, et Jumal mäletab seda, Arjuna aga mitte. Selles seisneb erinevus Kõigekõrgema Jumala ja Tema lahutamatu osakese, elusolendi vahel. Ehkki Arjuna poole pöördutakse siin kui võimsa kangelase poole, kes suudab alistada vaenlasi, ei suuda ta meenutada, mida ta tegi oma paljude eelnevate sündide jooksul. Seetõttu ei ole ükski elusolend, ükskõik kui võimas ta materiaalses mõttes ka oleks, Kõigekõrgema Jumalaga võrdväärne. Kõik Jumala alatised kaaslased on kahtlemata vabanenud isiksused, kuid ka nemad pole Jumalaga võrdsed. „Brahma-saṁhitās" nimetatakse Jumalat eksimatuks (acyuta), mis tähendab, et Jumal ei unusta kunagi Enda olemust, ka mitte mateeriaga kokku puutudes. Jumal ja elusolend ei saa seega kunagi olla igas mõttes võrdväärsed, isegi mitte siis, kui elusolend on jõudnud vabanemiseni, nagu seda on Arjuna. Ehkki Arjuna on Jumala pühendunu, unustab ta vahel Tema olemuse, kuid jumaliku armulikkuse läbi suudab pühendunu kohe mõista Jumala kui eksimatu positsiooni, samas kui mittepühendunu ehk deemon ei suuda aru saada, milles seisneb Jumala transtsendentaalne olemus. Seepärast pole neid „Bhagavad-gītā" kirjeldusi võimalik mõista deemonlikult meelestatud ajude abil. Kṛṣṇa mäletab tegusid, mida Ta on sooritanud miljoneid aastaid tagasi, kuid Arjuna ei mäleta oma varasemaid tegusid, ehkki nii Kṛṣṇa kui Arjuna on mõlemad oma looduse poolest igavesed. Elusolend unustab kehavahetusega kõik eelnevalt sooritatu, samas kui Jumal mäletab kõike, mida Ta on teinud, sest Tema sac-cid-ānanda keha ei muutu kunagi. Jumal on advaita, s.t. Jumala ja Tema keha vahel pole mingit erinevust. Kõik Temaga seotu on vaimne, samas kui tingimustest sõltuv hing on oma materiaalsest kehast erinev. Ning kuna Jumala keha ja Jumal Ise on samased, on Tema positsioon tavalise elusolendi positsioonist alati erinev, seda isegi siis, kui Ta laskub materiaalsele tasandile. Deemonid ei suuda tunnistada endale Jumala transtsendentaalset loodust, mida Jumal Ise meile järgmises värsis selgitab.