Skip to main content

TEXT 4

VERSO 4

Текст

Texto

арджуна ува̄ча

апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті
arjuna uvāca
aparaṁ bhavato janma
paraṁ janma vivasvataḥ
katham etad vijānīyāṁ
tvam ādau proktavān iti

Послівний переклад

Sinônimos

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.

arjunaḥ uvāca — Arjuna disse; aparam — mais novo; bhavataḥ — Seu; janma — nascimento; param — superior; janma — nascimento; vivasvataḥ — do deus do Sol; katham — como; etat — isto; vijānīyām — entenderei; tvam — Você; ādau — no começo; proktavān — ensinou; iti — assim.

Переклад

Tradução

Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?

Arjuna disse: O deus do Sol, Vivasvān, nasceu antes de Você. Como poderei entender que, no começo, Você lhe ensinou esta ciência?

Коментар

Comentário

Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кр̣шн̣и? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кр̣шн̣у треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кр̣шн̣у. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кр̣шн̣а з’явився на Землі в образі сина Девакı̄, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кр̣шн̣у, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кр̣шн̣а — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кр̣шн̣а — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кр̣шн̣и. Тому, коли Кр̣шн̣а розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кр̣шн̣а, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кр̣шн̣у із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кр̣шн̣и, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кр̣шн̣и, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кр̣шн̣у звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кр̣шн̣а — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-а̄нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґун̣ам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кр̣шн̣и, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кр̣шн̣и. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кр̣шн̣у за звичайну людину, підвладну впливові ґун̣ матеріальної природи.

Arjuna é um devoto aceito pelo Senhor, então, como poderia ele não acreditar nas palavras de Kṛṣṇa? O fato é que Arjuna não está questionando para si próprio, mas sim para aqueles que não acreditam na Suprema Personalidade de Deus ou os demônios que não gostam da idéia de que se deva aceitar Kṛṣṇa como a Suprema Personalidade de Deus; para tais pessoas somente é que Arjuna pergunta sobre este ponto, como se ele próprio não estivesse informado sobre a Personalidade de Deus, ou Kṛṣṇa. Como ficará evidente no Décimo Capítulo, Arjuna sabia perfeitamente bem que Kṛṣṇa é a Suprema Personalidade de Deus, a fonte de tudo e a última palavra em transcendência. É claro que Kṛṣṇa também apareceu nesta Terra como o filho de Devakī. É muito difícil para o homem comum entender como Kṛṣṇa permaneceu a mesma Suprema Personalidade de Deus, a eterna pessoa original. Portanto, para esclarecer este ponto, Arjuna apresentou esta questão a Kṛṣṇa para que Ele mesmo pudesse falar com autoridade. O fato de que Kṛṣṇa é a autoridade suprema é aceito pelo mundo todo não só no momento presente, mas desde os tempos imemoriais, e somente os demônios O rejeitam. E assim, como Kṛṣṇa é a autoridade aceita por todos, Arjuna Lhe fez esta pergunta para que Kṛṣṇa descrevesse a Si mesmo e não fosse retratado pelos demônios, que sempre tentam fazer dEle uma imagem distorcida que possa ser compreendida pelos demônios e seus seguidores. É necessário que todos conheçam a ciência de Kṛṣṇa, para o próprio interesse. Portanto, quando Kṛṣṇa fala de Si mesmo, isto é auspicioso para todos os mundos. Aos demônios, estas explicações dadas pelo próprio Kṛṣṇa podem parecer estranhas, porque eles sempre estudam Kṛṣṇa do seu próprio ponto de vista, mas aqueles que são devotos acolhem calorosamente as afirmações de Kṛṣṇa quando faladas pelo próprio Kṛṣṇa. Os devotos sempre adorarão estas declarações autorizadas de Kṛṣṇa porque estão sempre ávidos por saber cada vez mais sobre Ele. Os ateus, que consideram Kṛṣṇa um homem comum, podem assim vir a saber que Kṛṣṇa é sobre-humano, que Ele é sac-cid-ānanda-vigraha — a forma eterna de bem-aventurança e conhecimento — que é transcendental e que está acima do domínio dos modos da natureza material e acima da influência do tempo e do espaço. Um devoto de Kṛṣṇa como Arjuna, sem dúvida está acima de qualquer mal-entendido a respeito da posição transcendental de Kṛṣṇa. O fato de Arjuna apresentar esta questão diante do Senhor é uma simples tentativa que o devoto faz para desafiar a atitude ateísta de pessoas que consideram Kṛṣṇa como um ser humano comum, sujeito aos modos da natureza material.