TEXT 4
TEXT 4
Текст
Text
апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті
aparaṁ bhavato janma
paraṁ janma vivasvataḥ
katham etad vijānīyāṁ
tvam ādau proktavān iti
Послівний переклад
Synonyms
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.
Переклад
Translation
Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?
Arjuna sagte: Der Sonnengott Vivasvān ist von Geburt her älter als Du. Wie ist es zu verstehen, daß Du ihn am Anfang in dieser Wissenschaft unterwiesest?
Коментар
Purport
Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кр̣шн̣и? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кр̣шн̣у треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кр̣шн̣у. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кр̣шн̣а з’явився на Землі в образі сина Девакı̄, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кр̣шн̣у, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кр̣шн̣а — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кр̣шн̣а — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кр̣шн̣и. Тому, коли Кр̣шн̣а розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кр̣шн̣а, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кр̣шн̣у із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кр̣шн̣и, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кр̣шн̣и, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кр̣шн̣у звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кр̣шн̣а — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-а̄нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґун̣ам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кр̣шн̣и, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кр̣шн̣и. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кр̣шн̣у за звичайну людину, підвладну впливові ґун̣ матеріальної природи.
ERLÄUTERUNG: Arjuna ist ein anerkannter Geweihter des Herrn – wie konnte er also Kṛṣṇas Worten keinen Glauben schenken? Tatsache ist, daß Arjuna nicht für sich selbst fragte, sondern für diejenigen, die nicht an die Höchste Persönlichkeit Gottes glauben, und für die Dämonen, denen die Vorstellung nicht behagt, daß Kṛṣṇa als die Höchste Persönlichkeit Gottes anerkannt werden soll. Nur ihretwegen fragt Arjuna so, als wäre er sich selbst der Stellung Kṛṣṇas, der Persönlichkeit Gottes, nicht bewußt. Wie im Zehnten Kapitel deutlich wird, wußte Arjuna sehr wohl, daß Kṛṣṇa die Höchste Persönlichkeit Gottes ist, der Urquell allen Seins und der höchste Aspekt der Transzendenz. Natürlich erschien Kṛṣṇa auf der Erde auch als der Sohn Devakīs. Wie dieser Kṛṣṇa dieselbe Höchste Persönlichkeit Gottes, die ewige ursprüngliche Person, sein konnte, ist für den gewöhnlichen Menschen sehr schwierig zu verstehen. Deshalb richtete Arjuna diese Frage an Kṛṣṇa, so daß Kṛṣṇa Selbst als Autorität diesen Punkt klären konnte. Daß Kṛṣṇa die höchste Autorität ist, wird von der ganzen Welt anerkannt – nicht nur heute, sondern seit unvordenklichen Zeiten –, und nur die Dämonen lehnen Ihn ab. Da Kṛṣṇa also die von allen anerkannte Autorität ist, stellte Arjuna Ihm diese Frage, damit Er Sich Selbst beschreiben konnte, um so die Beschreibungen der Dämonen zu widerlegen, die immer versuchen, Kṛṣṇa so zu entstellen, daß Er ihren eigenen Vorstellungen und denen ihrer Anhänger entspricht. Es ist für jeden in seinem eigenen Interesse notwendig, die Wissenschaft von Kṛṣṇa zu kennen. Daher ist es für alle Welten segensreich, wenn Kṛṣṇa Selbst über Sich spricht. Den Dämonen mögen Kṛṣṇas Erklärungen seltsam erscheinen, da sie Kṛṣṇa immer nur von ihrem eigenen Standpunkt aus betrachten; aber diejenigen, die Gottgeweihte sind, begrüßen die Erklärungen Kṛṣṇas, wenn sie von Ihm Selbst gesprochen werden, mit großer Freude. Die Gottgeweihten werden solche autoritativen Aussagen Kṛṣṇas stets verehren, weil sie immer begierig sind, mehr und mehr über Ihn zu erfahren. Die Atheisten, die Kṛṣṇa für einen gewöhnlichen Menschen halten, können durch diese Worte erkennen, daß Kṛṣṇa übermenschlich ist, daß Er sac- cid-ānanda-vigraha ist – die ewige Gestalt der Glückseligkeit und des Wissens –, daß Er transzendental ist und über dem Herrschaftsbereich der Erscheinungsweisen der materiellen Natur und über dem Einfluß von Raum und Zeit steht. Ein Geweihter Kṛṣṇas, wie Arjuna, steht zweifellos über jedem Mißverständnis der transzendentalen Stellung Kṛṣṇas. Daß Arjuna dem Herrn diese Frage stellt, ist nichts weiter als ein Versuch des Gottgeweihten, der atheistischen Haltung jener Menschen zu begegnen, die Kṛṣṇa für einen gewöhnlichen Menschen halten, der den Erscheinungsweisen der materiellen Natur unterworfen ist.