Skip to main content

TEXT 4

TEXT 4

Текст

Tekst

арджуна ува̄ча

апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті
arjuna uvāca
aparaṁ bhavato janma
paraṁ janma vivasvataḥ
katham etad vijānīyāṁ
tvam ādau proktavān iti

Послівний переклад

Synonyms

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.

arjunaḥ uvāca — Arjuna sagde; aparam — yngre; bhavataḥ — Din; janma — fødsel; param — ældre; janma — fødsel; vivasvataḥ — solgudens; katham — hvordan; etat — dette; vijānīyām — skal jeg forstå; tvam — Du; ādau — i begyndelsen; proktavān — instruerede; iti — således.

Переклад

Translation

Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?

Arjuna sagde: Solguden Vivasvān blev født længe før Dig. Hvordan skal jeg kunne forstå, at Du i begyndelsen underviste ham i denne videnskab?

Коментар

Purport

Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кр̣шн̣и? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кр̣шн̣у треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кр̣шн̣у. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кр̣шн̣а з’явився на Землі в образі сина Девакı̄, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кр̣шн̣у, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кр̣шн̣а — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кр̣шн̣а — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кр̣шн̣и. Тому, коли Кр̣шн̣а розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кр̣шн̣а, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кр̣шн̣у із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кр̣шн̣и, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кр̣шн̣и, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кр̣шн̣у звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кр̣шн̣а — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-а̄нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґун̣ам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кр̣шн̣и, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кр̣шн̣и. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кр̣шн̣у за звичайну людину, підвладну впливові ґун̣ матеріальної природи.

FORKLARING: Arjuna er en anerkendt hengiven af Herren, så hvordan kunne han ikke tro på Kṛṣṇas ord? Faktum er, at Arjuna ikke spurgte for sin egen skyld, men for dem, der ikke tror på Guddommens Højeste Personlighed, eller af hensyn til dæmonerne, der ikke bryder sig om, at Kṛṣṇa skal accepteres som Guddommens Højeste Personlighed. Arjuna spurgte udelukkende for deres skyld, som om han ikke selv kendte til Guddommens Personlighed, Kṛṣṇa. Som det vil fremgå af kapitel 10, vidste Arjuna udmærket godt, at Kṛṣṇa er Guddommens Højeste Personlighed, ophav til alting og det endelige ord i transcendensen. Kṛṣṇa åbenbarede Sig selvfølgelig også på denne jord som Devakīs søn, og hvordan Kṛṣṇa alligevel forblev den samme Guddommens Højeste Personlighed, den evige oprindelige person, har et almindeligt menneske meget svært ved at forstå. For at få dette punkt uddybet stillede Arjuna dette spørgsmål til Kṛṣṇa, så Han Selv kunne besvare det autoritativt. At Kṛṣṇa er den højeste autoritet, accepteres af hele verden ikke bare nu, men lige siden tidernes morgen er Han blevet anerkendt som så, og kun dæmonerne nægter at tro på Ham. Hvorom alt er, stillede Arjuna Kṛṣṇa dette spørgsmål, eftersom Han er den højeste autoritet og er anerkendt af alle, så Kṛṣṇa kunne beskrive Sig Selv frem for at blive skildret af dæmonerne, der altid prøver at fordreje Ham på en måde, der er forståelig for dæmonerne og deres tilhængere. Alle har brug for at forstå videnskaben om Kṛṣṇa for deres egen skyld. Når Kṛṣṇa taler om Sig Selv, er det derfor lykkebringende for alle verdener. Disse forklaringer fra Kṛṣṇa Selv virker måske underlige på dæmonerne, for de studerer kun Kṛṣṇa fra deres egen synsvinkel, men de hengivne byder med glæde Kṛṣṇas udtalelser velkomne, når de kommer fra Kṛṣṇa Selv. De hengivne priser altid sådanne autoritative udtalelser fra Kṛṣṇa, for hengivne er hele tiden ivrige efter at vide mere og mere om Ham. Ateisterne, der betragter Kṛṣṇa som et almindeligt menneske, kan på denne måde lære, at Kṛṣṇa er overmenneskelig, at Han er sac-cid-ānanda-vigraha, den evige form af lyksalighed og viden, at Han er transcendental, og at Han er hævet over indflydelsen fra den materielle naturs kvaliteter såvel som over tid og rum. En Kṛṣṇa-hengiven som Arjuna har utvivlsomt lagt enhver misforståelse af Kṛṣṇas transcendentale position bag sig, så når Arjuna stiller Herren dette spørgsmål, er det blot den hengivnes forsøg på at imødegå den ateistiske holdning hos personer, der anser Kṛṣṇa for at være et almindeligt menneske, der er underlagt den materielle naturs kvaliteter.