TEXT 37
TEXT 37
Текст
Tekst
бгасма-са̄т куруте ’рджуна
джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і
бгасма-са̄т куруте татга̄
bhasma-sāt kurute ’rjuna
jñānāgniḥ sarva-karmāṇi
bhasma-sāt kurute tathā
Послівний переклад
Synonyms
йатга̄—як; едга̄м̇сі—дрова; саміддгах̣—що палає; аґніх̣—вогонь; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—перетворює; арджуна—о Арджуно; джн̃а̄на-аґніх̣—вогонь знання; сарва-карма̄н̣і—всі наслідки матеріальної діяльності; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—він перетворює; татга̄—подібним же чином.
yathā — just nagu; edhāṁsi — küttepuu; samiddhaḥ — lõõmav; agniḥ — tuli; bhasma-sāt — tuhaks; kurute — muudab; arjuna — oo, Arjuna; jñāna- agniḥ — teadmiste tuli; sarva-karmāṇi — kõik materiaalsete tegevuste järelmõjud; bhasma-sāt — tuhaks; kurute — see muudab; tathā — samamoodi.
Переклад
Translation
О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності.
Nii nagu lõõmav tuli muudab tuhaks küttepuud, samamoodi, oo, Arjuna, muudab teadmiste tuli tuhaks kõik materiaalsete tegevuste järelmõjud.
Коментар
Purport
Досконале знання про себе, про Верховну сутність та їхні взаємостосунки порівняне тут з вогнем. Такий вогонь вщент спалює не лише наслідки нечестивих вчинків, але й наслідки благочестивих, перетворюючи їх на попіл. Наслідки діяльності можуть перебувати в різних фазах: наслідки, що проявляються, наслідки, що визрівають, наслідки, вже отримані та наслідки апріорі. Але знання про одвічне становище живої істоти спалює все дотла. Коли людина оволодіває досконалим знанням, усі наслідки, як апріорі, так і апостеріорі, знищуються. У Ведах (Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішада 4.4.22) сказано: убге ухаіваіша ете таратй амр̣тах̣ са̄дгв- аса̄дгӯнı̄ — «на істоту більше не впливають наслідки ні гріховної, ні благочестивої діяльності».
Selles värsis võrreldakse täiuslikke teadmisi hingest ja Kõrgeimast Hingest ning nende omavahelistest suhetest tulega. See tuli põletab tuhaks mitte üksnes kõik jumalakartmatute tegude järelmõjud, vaid ka jumalakartlike tegude järelmõjud. Järelmõjud jagunevad mitmesse järku: osaliselt avaldunud järelmõjud, kohe avalduvad järelmõjud, täielikult avaldunud järelmõjud ja mitteavaldunud järelmõjud. Kuid teadmised elusolendi algolemuslikust positsioonist põletavad kõik need tuhaks. Kui inimene omab täiuslikke teadmisi, hävivad tema kõikide tegude järelmõjud, nii aprioorsed kui ka aposterioorsed. „Vedades" („Bṛhad-āraṇyaka Upaniṣad" 4.4.22) öeldakse: ubhe uhaivaiṣa ete taraty amṛtaḥ sādhv-asādhūnī. „Inimene tõuseb kõrgemale nii oma jumalakartmatute kui ka jumalakartlike tegude järelmõjudest."