TEXT 29
TEXT 29
Текст
Tekst
пра̄н̣е ’па̄нам̇ татга̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-ґатı̄ руддгва̄
пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄х̣
апаре нійата̄ха̄ра̄х̣
пра̄н̣а̄н пра̄нешу джухваті
prāṇe ’pānaṁ tathāpare
prāṇāpāna-gatī ruddhvā
prāṇāyāma-parāyaṇāḥ
apare niyatāhārāḥ
prāṇān prāṇeṣu juhvati
Послівний переклад
Synonyms
апа̄не—у повітрі, що йде донизу; джухваті—пропонують; пра̄н̣ам—повітря, що діє зовні; пра̄н̣е—в повітрі, що йде назовні; апа̄нам—повітря, що йде вниз; татга̄—як і; апаре—інші; пра̄н̣а— повітря, що йде назовні; апа̄на—повітря, що йде вниз; ґатı̄—рух; руддгва̄—тамуючи; пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма—транс, викликаний припиненням дихання; пара̄йан̣а̄х̣—схильні до цього; апаре—інші; нійата—опановуючи; а̄ха̄ра̄х̣—їжа; пра̄н̣а̄н—повітря, що виходить назовні; пра̄н̣ешу—у повітрі, що виходить назовні; джухваті—жертвопринесення.
apāne — i den nedadgående luft; juhvati — ofrer; prāṇam — den udadgående luft; prāṇe — i den udadgående luft; apānam — den nedadgående luft; tathā — ligesom også; apare — andre; prāṇa — af den udadgående luft; apāna — og den nedadgående luft; gatī — bevægelsen; ruddhvā — idet de bremser; prāṇa-āyāma — trance fremkaldt ved at indstille al vejrtrækning; parāyaṇāḥ — således tilbøjelig; apare — andre; niyata — efter at have behersket; āhārāḥ — fødeindtagelse; prāṇān — den udadgående luft; prāṇeṣu — i den udadgående luft; juhvati — ofrer.
Переклад
Translation
Інші схильні затримувати дихання заради досягнення трансу. Вони затримують видих на переході у вдихання, і вдихання на переході у видих, і такою офірою, врешті-решт, досягають трансу, припинивши всяке дихання. Ще інші обмежують себе в їжі й пропонують як жертву повітря, що видихають.
Andre, der er tiltrukket til at beherske åndedrættet for at kunne forblive i trance, praktiserer ved at ofre det udadgående åndedræts bevægelse i det indadgående og det indadgående åndedræt i det udadgående for endelig til sidst at forblive i trance og ophøre med al vejrtrækning. Andre indskrænker deres indtagelse af føde og frembærer det udadgående åndedræt tilbage i sig selv som et offer.
Коментар
Purport
Систему йоґи, що дозволяє опанувати процес дихання, називають пра̄н̣а̄йа̄мою, і її виконують спочатку в системі хат̣га-йоґи за допомогою різноманітних сидячих поз. Пра̄н̣а̄йа̄му рекомендовано для того, щоб опанувати чуття і йти далі шляхом духовного осягнення. Така практика керування тілесними повітряними потоками цілком змінює напрямок їхнього проходження. Повітря апа̄на йде вниз, а повітря пра̄н̣а йде вгору. Пра̄н̣а̄йама-йоґи практикують дихання в протилежних напрямках, доки повітряні струми не врівноважуються в пӯраці. Перехід видоху у вдих називають речакою. Коли обидва повітряні потоки повністю зупиняються, це називають кумбгака-йоґою. Практикуючи її, можна збільшити тривалість свого життя для того, щоб вдосконалювати себе на шляху духовного поступу. Мудрий йоґ зацікавлений у тому, щоб досягнути досконалості за одне життя, не сподіваючись на наступне. Практика кумбгака-йоґи збільшує тривалість життя на багато-багато років. Однак, в свідомості Кр̣шн̣и людина завжди перебуває в стані трансцендентного любовного служіння Господеві і природним чином опановує свої чуття. Її чуття не приваблює ніщо інше, — тільки любовне служіння Кр̣шн̣і, і тому вона не намагається забезпечити собі довголіття, бо наприкінці життя її чекає трансцендентний світ Господа Кр̣шн̣и. Вона одразу ж стає вільною, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄ (14.26):
FORKLARING: Dette yoga-system, hvor man skal beherske åndedrættet, kaldes prāṇāyāma, og i begyndelsen praktiseres det i haṭha-yogaens system gennem forskellige siddestillinger. Alle disse metoder anbefales for at beherske sanserne og gøre fremskridt i åndelig erkendelse. Denne praksis (prāṇāyāma) involverer beherskelse af livsluftene inde i kroppen for at få dem til at løbe i modsat retning. Apāna-luften går nedad, og prāṇa-luften går opad. Prāṇāyāma-yogīen øver sig i at ånde den modsatte vej, indtil strømmene neutraliseres i pūraka eller ligevægt. At ofre det udadgående åndedræt i det indadgående kaldes recaka. Når begge luftstrømme stopper helt, siges man at befinde sig i kumbhaka-yoga. Ved at udøve kumbhaka-yoga kan man forøge sin livslængde, så man kan blive fuldendt i åndelig erkendelse. Den intelligente yogī er interesseret i at opnå perfektion i løbet af ét liv uden at skulle vente til det næste. Ved at praktisere kumbhaka-yoga forlænger yogīen sin livslængde med mange, mange år. En Kṛṣṇa-bevidst person, der altid er situeret i Herrens transcendentale kærlighedstjeneste, bliver imidlertid automatisk herre over sine sanser. Hans sanser er altid engageret i Kṛṣṇas tjeneste og har som sådan ingen mulighed for anden beskæftigelse. Ved livets slutning bliver han derfor helt naturligt overført til Herren Kṛṣṇas transcendentale plan. Følgelig gør han intet forsøg på at forlænge sit liv. Som der står i Bhagavad-gītā (14.26), bliver han øjeblikkeligt ophøjet til befrielsens plan:
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате
bhakti-yogena sevate
sa guṇān samatītyaitān
brahma-bhūyāya kalpate
«Той, хто присвячує себе чистому безкорисливому служінню Господеві, — стає непідвладним ґун̣ам матеріальної природи й одразу ж сягає духовності». Досягши трансцендентного рівня свідомості Кр̣шн̣и, він вже ніколи не втрачає такої свідомості. Тому він не зазнає падіння і наприкінці без перешкод вступає в Господню обитель. Також, коли людина їсть тільки кр̣шн̣а-праса̄дам, або їжу, спочатку запропоновану Господеві, її харчування обмежується природним чином. Обмеження процесу харчування дуже допомагає опановувати чуття, бо, не володіючи чуттями, неможливо вибратись із матеріальних пут.
“Den, der engagerer sig i ren hengiven tjeneste til Herren, sætter sig ud over den materielle naturs kvaliteter og bliver omgående ophøjet til det åndelige plan.” En Kṛṣṇa-bevidst person begynder fra det transcendentale niveau, og han er konstant i denne bevidsthed. Han falder derfor ikke ned, og til sidst kommer han direkte til Herrens bolig. Indskrænkelse af fødeindtagelse finder automatisk sted, når man kun spiser kṛṣṇa-prasāda eller mad, der først er ofret til Herren. At indskrænke sin indtagelse af føde er meget nyttigt, hvis man skal beherske sanserne, og uden at beherske sanserne er det umuligt at slippe ud af den materielle forvikling.