Skip to main content

TEXT 29

ТЕКСТ 29

Текст

Текст

апа̄не джухваті пра̄н̣ам̇
пра̄н̣е ’па̄нам̇ татга̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-ґатı̄ руддгва̄
пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄х̣
апаре нійата̄ха̄ра̄х̣
пра̄н̣а̄н пра̄нешу джухваті
апа̄не джухвати пра̄н̣ам̇
пра̄н̣е 'па̄нам̇ татха̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-гатӣ руддхва̄
пра̄н̣а̄я̄ма-пара̄ян̣а̄х̣
апаре нията̄ха̄ра̄х̣
пра̄н̣а̄н пра̄н̣еш̣у джухвати

Послівний переклад

Дума по дума

апа̄не—у повітрі, що йде донизу; джухваті—пропонують; пра̄н̣ам—повітря, що діє зовні; пра̄н̣е—в повітрі, що йде назовні; апа̄нам—повітря, що йде вниз; татга̄—як і; апаре—інші; пра̄н̣а— повітря, що йде назовні; апа̄на—повітря, що йде вниз; ґатı̄—рух; руддгва̄—тамуючи; пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма—транс, викликаний припиненням дихання; пара̄йан̣а̄х̣—схильні до цього; апаре—інші; нійата—опановуючи; а̄ха̄ра̄х̣—їжа; пра̄н̣а̄н—повітря, що виходить назовні; пра̄н̣ешу—у повітрі, що виходить назовні; джухваті—жертвопринесення.

апа̄не – във вдишвания въздух; джухвати – се насочва; пра̄н̣ам – издишваният въздух; пра̄н̣е – в издишвания въздух; апа̄нам – вдишваният въздух; апаре – други; пра̄н̣а – издишваният въздух; апа̄на – и вдишвания въздух; гатӣ – движението; руддхва̄ – като спира; пра̄н̣а-а̄я̄ма – транс, предизвикан от пълно спиране на дишането; пара̄ян̣а̄х̣ – така склонни; апаре – други; нията – овладели; а̄ха̄ра̄х̣ – яденето; пра̄н̣а̄н – издишваният въздух; пра̄н̣еш̣у – в издишвания въздух; джухвати – принасят жертва.

Переклад

Превод

Інші схильні затримувати дихання заради досягнення трансу. Вони затримують видих на переході у вдихання, і вдихання на переході у видих, і такою офірою, врешті-решт, досягають трансу, припинивши всяке дихання. Ще інші обмежують себе в їжі й пропонують як жертву повітря, що видихають.

А някои, стремящи се към транс чрез контрол над дишането, предлагат издишвания въздух на вдишвания, и обратно – вдишваният на издишвания; накрая, спирайки да дишат, те изпадат в транс. Други пък, като ограничават храненето си, принасят издишвания въздух в жертва на него самия.

Коментар

Пояснение

Систему йоґи, що дозволяє опанувати процес дихання, називають пра̄н̣а̄йа̄мою, і її виконують спочатку в системі хат̣га-йоґи за допомогою різноманітних сидячих поз. Пра̄н̣а̄йа̄му рекомендовано для того, щоб опанувати чуття і йти далі шляхом духовного осягнення. Така практика керування тілесними повітряними потоками цілком змінює напрямок їхнього проходження. Повітря апа̄на йде вниз, а повітря пра̄н̣а йде вгору. Пра̄н̣а̄йама-йоґи практикують дихання в протилежних напрямках, доки повітряні струми не врівноважуються в пӯраці. Перехід видоху у вдих називають речакою. Коли обидва повітряні потоки повністю зупиняються, це називають кумбгака-йоґою. Практикуючи її, можна збільшити тривалість свого життя для того, щоб вдосконалювати себе на шляху духовного поступу. Мудрий йоґ зацікавлений у тому, щоб досягнути досконалості за одне життя, не сподіваючись на наступне. Практика кумбгака-йоґи збільшує тривалість життя на багато-багато років. Однак, в свідомості Кр̣шн̣и людина завжди перебуває в стані трансцендентного любовного служіння Господеві і природним чином опановує свої чуття. Її чуття не приваблює ніщо інше, — тільки любовне служіння Кр̣шн̣і, і тому вона не намагається забезпечити собі довголіття, бо наприкінці життя її чекає трансцендентний світ Господа Кр̣шн̣и. Вона одразу ж стає вільною, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄ (14.26):

Тази йога система за контрол на дишането се нарича пра̄н̣а̄я̄ма и в началото се практикува като хат̣ха йога чрез различни седящи пози. Смисълът на тези йога техники е овладяване на сетивата и духовно осъзнаване. Пра̄н̣а̄я̄ма представлява контрол над въздушните потоци в тялото, така че да се променят посоките на движението им. Апа̄на въздухът отива надолу, а пра̄н̣а въздухът – нагоре. Практикуващият пра̄н̣а̄я̄ма движи потоците на въздуха в обратна посока, докато те достигнат състояние на равновесие, пӯрака. Отдаването на издишвания въздух във вдишвания се нарича речака. Когато се прекрати напълно движението и на двата въздушни потока, това е кумбхака йога. Чрез кумбхака йога може да се удължи живота и да се увеличат възможностите за постигане на духовно съвършенство. Разумният йогӣ се стреми да достигне съвършенство в рамките на един живот, без да чака следващия. По тази причина йогӣте практикуват кумбхака йога и увеличават продължителността на живота си с много, много години. Но Кр̣ш̣н̣а осъзнатият, зает с трансцендентално любовно служене на Бога, овладява сетивата си без допълнителни усилия. Неговите сетива постоянно служат на Кр̣ш̣н̣а и не могат да се занимават с нещо друго. Така в края на живота си преданият благополучно се пренася в трансценденталната обител на Бог Кр̣ш̣н̣а; затова той не се стреми към дълголетие. Той постига своето освобождение веднага. Както се казва в Бхагавад-гӣта̄ (14.26):

ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате
ма̄м̇ ча йо 'вябхича̄рен̣а
бхакти-йогена севате
са гун̣а̄н саматӣтяита̄н
брахма-бхӯя̄я калпате

«Той, хто присвячує себе чистому безкорисливому служінню Господеві, — стає непідвладним ґун̣ам матеріальної природи й одразу ж сягає духовності». Досягши трансцендентного рівня свідомості Кр̣шн̣и, він вже ніколи не втрачає такої свідомості. Тому він не зазнає падіння і наприкінці без перешкод вступає в Господню обитель. Також, коли людина їсть тільки кр̣шн̣а-праса̄дам, або їжу, спочатку запропоновану Господеві, її харчування обмежується природним чином. Обмеження процесу харчування дуже допомагає опановувати чуття, бо, не володіючи чуттями, неможливо вибратись із матеріальних пут.

„Този, който се занимава с чисто предано служене на Бога, преминава отвъд гун̣ите на материалната природа и веднага се издига на духовно равнище.“ Човек с Кр̣ш̣н̣а съзнание вече е на трансцендентално ниво и остава постоянно в това състояние. Ето защо за него няма опасност от пропадане и накрая той влиза в царството на Бога. Що се отнася до умереността в храненето, тя идва сама, когато се яде само Кр̣ш̣н̣а праса̄дам – храна, предложена най-напред на Бога. Намаляването на количеството приета храна улеснява много сетивния контрол, а без него няма измъкване от материалния плен.