Skip to main content

TEXT 26

ТЕКСТ 26

Текст

Текст

ш́ротра̄дı̄нı̄ндрійа̄н̣й анйе
сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа
індрійа̄ґнішу джухваті
ш́ротра̄дӣнӣндрийа̄н̣й анйе
сам̇йама̄гнишу джухвати
ш́абда̄дӣн вишайа̄н анйа
индрийа̄гнишу джухвати

Послівний переклад

Пословный перевод

ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама—затримування; аґнішу—у вогні; джухваті—пропонують; ш́абда-а̄дı̄н—звукова вібрація тощо; вішайа̄н—об’єкти чуттєвого задоволення; анйе—інші; індрійа—органів чуття; аґнішу—у вогні; джухваті—вони приносять у жертву.

ш́ротра-а̄дӣни — слух и прочие; индрийа̄н̣и — чувства; анйе — другие; сам̇йама — ограничения; агнишу — на огонь; джухвати — приносят; ш́абда-а̄дӣн — звук и прочие; вишайа̄н — объекты, доставляющие наслаждение чувствам; анйе — другие; индрийа — органов чувств; агнишу — на огонь; джухвати — приносят в жертву.

Переклад

Перевод

Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів.

Одни [идеальные брахмачари] приносят слух и другие чувства на огонь обуздания ума, а другие [те, кто ведет регулируемую семейную жизнь] приносят звук и другие объекты чувств на огонь чувств.

Коментар

Комментарий

Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмача̄рі, ґр̣хастг, ва̄напрастг та саннйа̄сі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахма̄чарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахма̄чарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кр̣шн̣и. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахма̄ча̄рı̄ цілком віддається харер на̄ма̄нукı̄ртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м’яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджн̃и, бо, опанувавши себе, ґр̣хастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.

Представители всех четырех ашрамов: брахмачари, грихастхи, ванапрастхи и санньяси, должны стать совершенными йогами. Человеческая форма жизни дается людям не для того, чтобы они предавались наслаждениям, подобно животным, поэтому четыре ступени духовной жизни постепенно приводят человека к духовному совершенству. Брахмачари, или ученики, следующие наставлениям истинного духовного учителя, учатся обуздывать ум, воздерживаясь от чувственных удовольствий. Брахмачари слушает лишь то, что связано с сознанием Кришны. Поскольку слушание лежит в основе познания истины, настоящий брахмачари всегда занят харер на̄ма̄нукӣртанам: он слушает, как другие прославляют Господа, и сам возносит Ему хвалу. Он старается оградить себя от материальных звуков, и потому его слух поглощен духовными звуками: «Харе Кришна, Харе Кришна». Подобно этому, семейные люди, которым позволено в какой-то мере удовлетворять свою потребность в чувственных удовольствиях, делают это, придерживаясь строгих ограничений. Пристрастие к сексу, вину и мясу свойственно большинству людей, но семейный человек, следующий предписаниям шастр, ограничивает себя в половой жизни и других удовольствиях. Именно для этого в любом цивилизованном обществе и существует институт брака, основанный на религиозных заповедях: его назначение — ограничить половую жизнь. Семейный человек, который ведет ограниченную половую жизнь и не испытывает привязанности к ней, также совершает ягью: он жертвует своим стремлением к чувственным удовольствиям ради более возвышенной, духовной жизни.