TEXT 43
TEXT 43
Текст
Text
сам̇стабгйа̄тма̄нам а̄тмана̄
джахі ш́атрум̇ маха̄-ба̄хо
ка̄ма-рӯпам̇ дура̄садам
saṁstabhyātmānam ātmanā
jahi śatruṁ mahā-bāho
kāma-rūpaṁ durāsadam
Послівний переклад
Synonyms
евам—так; буддгех̣—інтелекту; парам—вищий; буддгва̄—знаючи; сам̇стабгйа—зміцнюючи; а̄тма̄нам—розум; а̄тмана̄—зрілим інтелектом; джахі—завоюй; ш́атрум̇—ворога; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; ка̄ма-рӯпам—у формі хтивості; дура̄садам—жахливого.
Переклад
Translation
Отож, усвідомивши себе трансцендентною до матеріальних чуттів, розуму й інтелекту, о міцнорукий Арджуно, жива істота повинна зміцнити розум за допомогою зрілого духовного інтелекту (свідомості Кр̣шн̣и), й таким чином — духовною міццю — подолати невситимого ворога, хтивість.
Wenn man also weiß, daß man zu den materiellen Sinnen, dem Geist und der Intelligenz transzendental ist, o starkarmiger Arjuna, sollte man den Geist durch klare spirituelle Intelligenz [Kṛṣṇa-Bewußtsein] festigen und so – durch spirituelle Stärke – diesen unersättlichen Feind, die Lust, bezwingen.
Коментар
Purport
Третя глава Бгаґавад-ґı̄ти не розглядає безособистісну порожнечу як кінцеву мету, але рішуче скеровує людину на шлях пізнання себе як вічного слуги Верховного Бога-Особи, тобто, до свідомості Кр̣шн̣и. В матеріальному житті людина, безумовно, підвладна хтивим нахилам й бажанню панувати над ресурсами матеріальної природи. Прагнення до панування й чуттєвих насолод є найлютіший ворог обумовленої душі, але свідомість Кр̣шн̣и дає сили й можливість владати матеріальними чуттями, розумом й інтелектом. Людині не слід раптово кидати роботу та визначені для неї обов’язки; але, поступово розвиваючи в собі свідомість Кр̣шн̣и, вона може досягти трансцендентного стану і звільнитись від впливу матеріальних почуттів і розуму, за допомогою інтелекту непорушно зосередивши розум на своїй істинній сутності. В цьому і полягає сенс даної глави. Не ставши зрілою в матеріальному існуванні, людина ніколи не зможе досягти духовного життя шляхом філософських роздумів та штучних спроб опановувати чуття за допомогою так званих «вправ йоґів». Лише за допомогою вищого розуму вона зможе виховати в собі свідомість Кр̣шн̣и.
ERLÄUTERUNG: Das Dritte Kapitel der Bhagavad-gītā führt in seiner Schlußfolgerung zum Kṛṣṇa-Bewußtsein. Man erkennt sich als ewigen Diener der Höchsten Persönlichkeit Gottes, ohne die unpersönliche Leere als das endgültige Ziel zu betrachten. Im materiellen Leben wird man mit Sicherheit von lustvollen Neigungen und dem Wunsch nach Herrschaft über den Reichtum der materiellen Natur beeinflußt. Das Begehren nach Herrschaft und Sinnenbefriedigung sind die größten Feinde der bedingten Seele, doch durch die Stärke des Kṛṣṇa-Bewußtseins kann man die materiellen Sinne, den Geist und die Intelligenz beherrschen. Man sollte seine Arbeit und seine vorgeschriebenen Pflichten nicht unvermittelt aufgeben; vielmehr sollte man allmählich Kṛṣṇa-Bewußtsein entwickeln und so durch stetige Intelligenz, die auf die reine Identität gerichtet ist, eine transzendentale Stellung erreichen, wo man von den materiellen Sinnen und dem Geist nicht mehr beeinflußt wird. Das ist die Essenz dieses Kapitels. Philosophische Spekulationen und künstliche Versuche, die Sinne durch die sogenannte Übung von Yogastellungen zu beherrschen, können einem Menschen, der sich auf der unreifen Stufe der materiellen Existenz befindet, nicht helfen, spirituelles Leben zu erlangen. Er muß durch höhere Intelligenz im Kṛṣṇa-Bewußtsein geschult werden.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до третьої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася карма-йоґа, або виконання визначених обов’язків в свідомості Кр̣шн̣и.
Hiermit enden die Bhaktivedanta-Erläuterungen zum Dritten Kapitel der Śrīmad Bhagavad-gītā mit dem Titel: „Karma-yoga“, die Ausübung vorgeschriebener Pflichten im Kṛṣṇa-Bewußtsein.