TEXT 41
TEXT 41
Текст
Tekst
нійамйа бгаратаршабга
па̄пма̄нам̇ праджахі хй енам̇
джн̃а̄на-віджн̃а̄на-на̄ш́анам
niyamya bharatarṣabha
pāpmānaṁ prajahi hy enaṁ
jñāna-vijñāna-nāśanam
Послівний переклад
Synonyms
тасма̄т—тому; твам—ти; індрійа̄н̣і—чуття; а̄дау—спочатку; нійамйа — впорядковуючи; бгарата-р̣шабга — о проводир нащадків Бгарати; па̄пма̄нам — великий символ гріха; праджахі — опануй; хі—неодмінно; енам—цього; джн̃а̄на—знання; віджн̃а̄на—наукове знання про чисту душу; на̄ш́анам—руйнівника.
tasmāt — derfor; tvam — du; indriyāṇi — sanserne; ādau — i begyndelsen; niyamya — ved at regulere; bharata-ṛṣabha — O førende blandt Bharatas efterkommere; pāpmānam — det store symbol på synd; prajahi — tæm; hi — sandelig; enam — dette (begær); jñāna — af viden; vijñāna — og videnskabelig viden om den rene sjæl; nāśanam — ødelæggeren.
Переклад
Translation
Тому, о Арджуно, кращий з-поміж Бгарат, з самого початку, керуючи своїми чуттями, приборкай її, — великий символ гріха — хтивість, і подолай цього ворога знання й осягнення душі.
O Arjuna, du bedste blandt Bharataerne, hold derfor allerede fra første færd dette mægtige symbol på synd [begær] nede ved at regulere sanserne og slå denne ødelægger af viden og selverkendelse ihjel.
Коментар
Purport
Господь радить Арджуні з самого початку навчитись керувати своїми чуттями, щоб подолати найстрашнішого гріховного ворога — хтивість, яка знищує прагнення до самоусвідомлення і пізнання власної сутності. Джн̃а̄на означає «знання істинного „я”», що відмінне од «не-я», або, іншими словами, знання того, що душа не є тіло. Віджн̃а̄на означає «особливе знання істинного становища душі у її взаємостосунках з Верховною Душею». Все це пояснюється в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам (2.9.31):
FORKLARING: Herren rådede Arjuna til at regulere sanserne allerede fra begyndelsen af for at kunne tøjle den største syndige fjende, begær, der ødelægger den indre trang til selverkendelse og detaljeret viden om selvet. Jñāna refererer til viden om selvet som forskelligt fra ikke-selvet eller med andre ord viden om, at den åndelige sjæl ikke er kroppen. Vijñāna refererer til detaljeret kundskab om den åndelige sjæls naturlige position og hans forhold til den Højeste Sjæl. Det bliver forklaret i Śrīmad-Bhāgavatam (2.9.31):
йад віджн̃а̄на-саманвітам
са-рахасйам̇ тад-ан̇ґам̇ ча
ґр̣ха̄н̣а ґадітам̇ майа̄
yad vijñāna-samanvitam
sa-rahasyaṁ tad-aṅgaṁ ca
gṛhāṇa gaditaṁ mayā
«Знання своєї сутності і Верховної сутності — найбільш заповітне й таємниче, але це знання й особливе розуміння можна отримати, якщо його різні аспекти пояснює Сам Господь». Бгаґавад-ґı̄та̄ дає нам таке особливе знання власної суті. Живі істоти є невід’ємні частки Господа, і їхнє призначення — просто служити Йому. Це і є свідомість Кр̣шн̣и. З самого початку життя ми повинні вчитись свідомості Кр̣шн̣и, щоб повністю усвідомити Кр̣шн̣у і діяти відповідно.
“Kundskaben om selvet og det Højeste Selv er meget fortrolig og mystisk, men en sådan viden og dens præcise erkendelse kan forstås, hvis de forklares i deres forskellige aspekter af Herren Selv.” Bhagavad-gītā giver os både denne generelle og specifikke viden om selvet. De levende væsener er uadskillelige dele af Herren, og som sådan er formålet med dem ganske enkelt, at de skal tjene Herren. Denne bevidsthed kaldes Kṛṣṇa-bevidsthed. Man må derfor lære om Kṛṣṇa-bevidsthed lige fra livets begyndelse, og på den måde kan man blive helt Kṛṣṇa-bevidst og handle derefter.
Хтивість є лише спотворене відображення любові до Бога, яка притаманна кожній живій істоті. Але якщо людину з самого початку виховують у свідомості Кр̣шн̣и, то властива їй любов до Бога не може перетворитись на хтивість. Коли ж любов до Господа вироджується в хтивість, дуже важко повернутись до нормального стану. Однак, свідомість Кр̣шн̣и настільки могутня, що навіть той, хто пізніше розпочав цей шлях, може стати коханим Господа, якщо він дотримуватиметься засад відданого служіння. Отже, на будь-якій стадії життя, з тої миті, як буде усвідомлена нагальна в тім потреба, кожен може почати опановувати свої чуття в свідомості Кр̣шн̣и, у відданому служінні Господеві, й перетворити хтивість на любов до Господа, вищий ступінь досконалості людського життя.
Begær er blot den forvrængede refleksion af den kærlighed, som alle levende væsener naturligt har til Gud. Men hvis man bliver oplært i Kṛṣṇa-bevidsthed lige fra starten af, kan den naturlige kærlighed til Gud ikke blive degraderet til begær. Når kærlighed til Gud degraderes til begær, er det meget svært at bringe den tilbage til dens normale tilstand. Kṛṣṇa-bevidsthed er ikke desto mindre så kraftfuld, at selv en sen begynder kan blive en elsker af Gud ved at følge den hengivne tjenestes regulerende principper. Fra et hvilket som helst stadie i livet eller fra det øjeblik, man indser nødvendigheden deraf, kan man således begynde at regulere sanserne i Kṛṣṇa-bevidsthed, Herrens hengivne tjeneste, og derved omdanne begæret til den Gudskærlighed, der er menneskelivets højeste fuldkomne stadie.