Skip to main content

TEXT 3

ТЕКСТ 3

Текст

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
рӣ-бхагавн увча
локе ’смин дви-видх нишх
пур прокт майнагха
джна-йогена скхйн
карма-йогена йогинм

Послівний переклад

Пословный перевод

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.

рӣ-бхагавн увча — Верховный Господь сказал; локе — в мире; асмин — в этом; дви-видх — включающая два вида; нишх — вера; пур — которая была ранее; прокт — описана; май — Мной; анагха — о безгрешный; джна-йогена — связующим методом познания; скхйнм — философов-имперсоналистов; карма-йогена — связующим методом преданного служения; йогинм — преданных.

Переклад

Перевод

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

Верховный Господь сказал: О безгрешный Арджуна, как Я уже говорил, есть два типа людей, стремящихся познать свое «я». Одни посвящают себя философским размышлениям, а другие преданно служат Господу.

Коментар

Комментарий

У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.

Во второй главе «Бхагавад-гиты» (стих 39) Господь назвал два метода духовного самопознания:санкхья-йогу и карма-йогу, или буддхи-йогу. Здесь Он рассказывает о них более подробно:санкхья-йогой, аналитическим изучением природы духа и материи, занимаются люди, склонные к размышлениям и стремящиеся познать окружающий мир посредством чувственного опыта и философских рассуждений, а трансценденталисты другого типа идут путем сознания Кришны, который был описан в шестьдесят первом стихе второй главы. В тридцать девятом стихе второй главы Господь также говорил, что, следуя путем буддхи-йоги, или сознания Кришны, человек освобождается от пут действий и их последствий, а в сороковом стихе — что в этом методе нет изъянов. О том же самом, только более определенно, сказано в шестьдесят первом стихе второй главы: заниматься буддхи-йогой — значит полностью полагаться на Всевышнего (Кришну); так человек сможет без труда обуздать свои чувства. В сущности, оба этих метода йогивзаимозависимы, подобно тому как зависят друг от друга религия и философия. Религия, лишенная философской основы, превращается в сентименты или даже фанатизм, а философия без религии остается на уровне умозрительных рассуждений.

Высшей целью всех трансценденталистов является Кришна. Философы, которые искренне и серьезно ищут Абсолютную Истину, в конечном счете тоже приходят к сознанию Кришны. Об этом сказано в «Бхагавад-гите» (7.19). Цель самоосознания — понять истинное положение души в ее отношениях со Сверхдушой. Путь, которым идут философы-гьяни, обходной: он тоже может привести человека к сознанию Кришны, но не сразу, а спустя много времени, тогда как другой метод — это непосредственная практика сознания Кришны. Из этих двух методов лучшим является метод сознания Кришны, так как он не требует очищения чувств посредством философских размышлений. Метод сознания Кришны сам по себе очищает человека от материальной скверны. Будучи непосредственным служением Господу, он одновременно прост и возвышен.