Skip to main content

TEXT 3

제3절

Текст

원문

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
스리-바가반 우바짜 śrī-bhagavān uvāca
로께’스민 드비-비다 니쉬타 loke ’smin dvi-vidhā niṣṭhā
뿌라 쁘록따 마야나가 purā proktā mayānagha
갸나-요게나 상캬남 jñāna-yogena sāṅkhyānāṁ
까르마-요게나 요기남 karma-yogena yoginām

Послівний переклад

동의어

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.

스리 바가반 우바짜: 최고인격신께서 말씀하셨다, 로께: 이 세상에, 아스민: 이것, 드비-비다: 두 가지 종류의, 니쉬타: 믿음, 뿌라: 이전에, 쁘록따: 라고 했다, 마야: 나에 의해, 아나가: 오 죄 없는 자여, 갸나-요게나: 지식의 전수 과정에 의해서, 상캬남: 경험주의 철학자들의, 까르마-요게나: 헌애의 전수 과정에 의해서, 요기남: 헌애자들의.

Переклад

번역

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

최고인격신께서 말씀하셨습니다: 오 죄 없는 아르주나여, 자아를 깨닫고자 하는 두 부류의 인간이 있다는 것을 나는 이미 설명하였다. 어떤 자들은 경험과 철학적 사색으로, 또 다른 자들은 봉헌으로 그것을 이해하려 한다.

Коментар

주석

У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.

제2장 39절에서 주께서 두 가지 종류의 과정, 즉 상캬 요가와 까르마 요가, 즉 붇디 요가를 설명하셨다. 이 절에서는 똑같은 것을 주께서 더욱 명료히 설명하신다. 상캬 요가, 즉 영혼과 물질의 본성에 관한 분석적 연구는 경험적 지식과 철학으로 모든 것을 사색하고 이해하는 사람들의 주제이다. 다른 부류의 사람들은 제2장 61절에서 설명되었듯이 끄리쉬나 의식으로 일한다. 또한 제39절에서 주께서는 붇디 요가, 즉 끄리쉬나 의식의 원칙으로 일함으로써 행위의 구속에서 벗어날 수 있으며 이 과정에는 어떠한 결함조차 없다고 설명하셨다. 똑같은 원칙이 제61절에 더욱 명료히 설명되었다. 이 붇디 요가는 전적으로 주(더욱 구체적으로 끄리쉬나)께 의존하는 것이며, 이런 식으로 모든 감각을 아주 쉽게 통제할 수 있다. 그러므로 두 요가 체계는 종교와 철학으로서 상호의존적이다. 철학 없는 종교는 감상적이며 때로는 광신적이고, 종교 없는 철학은 정신적 사색에 불과하다. 궁극적 목적은 끄리쉬나인데, 그 이유는 절대 진리를 진심으로 찾는 철학자들 역시 결국 끄리쉬나 의식에 이르기 때문이다. 이것 또한 바가바드 기따에 기술되어 있다. 모든 과정은 초자아(Superself)와 관계하고 있는 자아(self)의 진정한 위치를 이해하는 것이다. 철학적 사색은 간접적 과정을 통해 점차 끄리쉬나 의식의 단계에 도달하게 하고, 또 다른 과정은 직접 모든 것을 끄리쉬나 의식에 연계한다. 둘 중에서 직접적인 끄리쉬나 의식의 길이 훨씬 더 나은 이유는 철학적 과정을 통한 감각의 정화에 의존하지 않기 때문이다. 끄리쉬나 의식은 그 자체가 정화 과정이며, 봉헌을 통해 직접 접근하기에 쉬우면서도 숭고하다.