Skip to main content

TEXT 3

第3節

Текст

テキスト

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
シュリーバガヴァーンウヴァーチャ
ロケスミンドヴィヴィダーニスター
プラープロクターマヤーナガ
ジナーナヨゲナサーンキャーナーン
カルマヨゲナヨギーナーン

Послівний переклад

Synonyms

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.

śrī-bhagavān uvāca — バガヴァーンは言った; loke — 世界に; asmin —この; dvi-vidhā —二種類の; niṣṭhā —信仰; purā —以前に; proktā —語られた; mayā —私によって; anagha — おお、罪無き者よ; jñāna-yogena—知識を通じて結びつく方法によって; sāńkhyānām —経験主義の哲学者の; karma-yogena —献身奉仕を通じて結びつく方法によって; yoginām —献身者の

Переклад

Translation

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

バガヴァーン答える: 罪無きアルジュナよ、すでに説明したようにこの世で自己の本性を悟る人には2種類ある経験哲学的な思索でそれを悟る者と献身奉仕によってそれを知る者と

Коментар

Purport

У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.

 第二章三十九節において、主なる神はニ種類の行動基準、サーンキャ・ヨーガとカルマ・ヨーガ、またはブッディ・ヨーガについて説明なさいました。この節で主はもっとはっきり説明してくださいます。サーンキャ・ヨーガというのは、精神と物質の性質についての分析的な学問なので、沈思して思索を好み、事物を経験的な知識や哲学で理解しようとする人々に適しています。もう一方の種類の人は、第二章六十一節にあるように、クリシュナ意識で行動します。また、主は同三十九節でも、ブッディ・ヨーガの原則のもとに、すなわちクリシュナ意識において働くことにより、人は仕事の束縛から自由になれる、なおその上にこの方法には、かすり傷ほどの欠点もない、と説明なさっています。同じことが第二章六十一節にはもっとはっきり説明してあります。ブッディ・ヨーガを行ずることは、すべてを最高神(明確に言えばクリシュナ)に完全に任せきること。この方法によって感覚全部をたやすく支配することができる、と。ですから、ヨーガは宗教と哲学が結合したものと言えます。哲学のない宗教は、単なる心情かまたは狂信であり、一方、宗教のない哲学は単なる頭脳的思索にすぎません。最後の目的地はクリシュナです。絶対の真理をまじめに追究している哲学者たちも、最終的にはクリシュナ意識にとうたつするのですから。このこともバガヴァッド・ギーターに書いてあります。パラマートマーと自己がどんな関係にあるか、これを理解することが、すべてなのです。哲学的な思索は間接的な遠回りな道です。この方法でもだんだんと少しずつ、クリシュナ意識の地点まで辿り着くことはできるでしょう。ですが、もう一つの方法は、あらゆるものを直接的にまっすぐクリシュナ意識に連結させてしまうことです。そしてこの二つのうちでは、後の方がいいです。なぜなら哲学的思索の方法では、感覚が浄化されないからです。クリシュナ意識はそれ自体、浄化法なので、献身奉仕の直接的方法が、最高でありまた楽なのです。