TEXT 28
TEXT 28
Текст
Text
ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта
іті матва̄ на саджджате
guṇa-karma-vibhāgayoḥ
guṇā guṇeṣu vartanta
iti matvā na sajjate
Послівний переклад
Synonyms
таттва-віт—той, хто знає Абсолютну Істину; ту—але; маха̄- ба̄хо—о міцнорукий; ґун̣а-карма—робота під матеріальним впливом; вібга̄ґайох̣—відмінності; ґун̣а̄х̣—чуття; ґун̣ешу—в чуттєвому задоволенні; вартанте—втягнуто; іті—таким чином; матва̄—думаючи; на—ніколи; саджджате—стає прихильним.
tattva-vit — the knower of the Absolute Truth; tu — but; mahā-bāho — O mighty-armed one; guṇa-karma — of works under material influence; vibhāgayoḥ — differences; guṇāḥ — senses; guṇeṣu — in sense gratification; vartante — are being engaged; iti — thus; matvā — thinking; na — never; sajjate — becomes attached.
Переклад
Translation
Того, кому відома Абсолютна Істина, о міцнорукий Арджуно, не цікавлять чуття та їхнє задоволення, тому що він добре усвідомлює різницю між діяльністю у відданому служінні й кармічною діяльністю.
One who is in knowledge of the Absolute Truth, O mighty-armed, does not engage himself in the senses and sense gratification, knowing well the differences between work in devotion and work for fruitive results.
Коментар
Purport
Той, кому відома Абсолютна Істина, переконаний, що його становище в матеріальному світі є дуже незручним і суперечить його природі. Він розуміє, що є невід’ємною часткою Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, і що йому не місце тут, в матеріальному світі. Він збагнув свою справжню сутність невід’ємної частки Всевишнього, який є вічне блаженство і знання, і усвідомлює, що, так чи інакше, він потрапив у пастку матеріального існування. В своєму ж чистому стані його призначення — скерувати всю свою діяльність на служіння Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Отже, він діє в свідомості Кр̣шн̣и й природним чином зрікається матеріального чуттєвого задоволення, яке є тимчасовим і випадковим. Він знає, що матеріальні умови його існування залежать від Верховного Господа, отже, його не турбують ніякі обороти долі, які він приймає як Господню милість. Згідно із Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, той, хто пізнав Абсолютну Істину в трьох Її різних аспектах, а власне, як Брахмана, Парама̄тму й Верховного Бога-Особу — є таттва- віт, тому що він також знає про своє справжнє становище в стосунках із Всевишнім.
The knower of the Absolute Truth is convinced of his awkward position in material association. He knows that he is part and parcel of the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa, and that his position should not be in the material creation. He knows his real identity as part and parcel of the Supreme, who is eternal bliss and knowledge, and he realizes that somehow or other he is entrapped in the material conception of life. In his pure state of existence he is meant to dovetail his activities in devotional service to the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa. He therefore engages himself in the activities of Kṛṣṇa consciousness and becomes naturally unattached to the activities of the material senses, which are all circumstantial and temporary. He knows that his material condition of life is under the supreme control of the Lord; consequently he is not disturbed by all kinds of material reactions, which he considers to be the mercy of the Lord. According to Śrīmad-Bhāgavatam, one who knows the Absolute Truth in three different features – namely Brahman, Paramātmā and the Supreme Personality of Godhead – is called tattva-vit, for he knows also his own factual position in relationship with the Supreme.