TEXT 2
TEXT 2
Текст
Texte
буддгім̇ мохайасı̄ва ме
тад екам̇ вада ніш́чітйа
йена ш́рейо ’хам а̄пнуйа̄м
buddhiṁ mohayasīva me
tad ekaṁ vada niścitya
yena śreyo ’ham āpnuyām
Послівний переклад
Synonyms
вйа̄міш́рен̣а—двозначним; іва—звичайно; ва̄кйена—словом; буддгім—інтелект; мохайасі—Ти збиваєш з пантелику; іва—звичайно; ме—мій; тат—тому; екам—тільки одне; вада—будь ласка, скажи; ніш́чітйа—переконуючи; йена—котрим; ш́рейах̣—справжня користь; ахам—я; а̄пнуйа̄м—можу мати.
vyāmiśreṇa: par d’équivoques; iva: certes; vākyena: paroles; buddhim: intelligence; mohayasi: Tu troubles; iva: certes; me: mon; tat: donc; ekam: une seule; vada: dis-moi, s’il Te plaît; niścitya: assurant; yena: par lequel; śreyaḥ: un avantage réel; aham: je; āpnuyām: peux avoir.
Переклад
Translation
Мій розум збентежений Твоїми двозначними повчаннями. Тому, прошу Тебе, скажи з певністю, що є найкращим для мене.
Tes instructions équivoques troublent mon intelligence. Indique-moi donc je T’en prie, de façon décisive, la voie qui me sera la plus favorable.
Коментар
Purport
У попередній главі, яка є ніби прелюдією до Бгаґавад-ґı̄ти, описано багато різних шляхів: са̄н̇кгйа-йоґу, буддгі-йоґу, опанування почуттів за допомогою розуму, безкорисливу діяльність і становище неофіта. Все це було подано без особливої системи. Але потрібний упорядкований опис усього шляху, щоб мати уявлення, як зробити нашу діяльність свідомою. Тому Арджуна хоче з’ясувати ті питання, які здаються незрозумілими, щоб надалі кожна пересічна людина могла зрозуміти їх і уникнути помилкових тлумачень. Хоча Кр̣шн̣а й не прагнув заплутати Арджуну, жонґлюючи словами, поки що Арджуна не зрозумів суті свідомості Кр̣шн̣и — ні як бездіяльності, ні як активного служіння. Іншими словами, своїми питаннями він розчищає шлях до свідомості Кр̣шн̣и всім тим, хто дійсно прагне зрозуміти тайну Бгаґавад-ґı̄ти.
Le chapitre précédent, en guise d’introduction à la Bhagavad-gītā, nous a expliqué la position du néophyte et donné un aperçu des diverses méthodes de réalisation spirituelle, soit le sāṅkhya-yoga, le buddhi-yoga, la maîtrise des sens par l’intelligence, et l’action désintéressée. Mais tout cela fut présenté sans suivre de structure organisée. Une description plus systématique s’avère donc nécessaire pour comprendre et agir. Si Arjuna demande à Kṛṣṇa de l’éclairer sur ces sujets apparemment équivoques, c’est pour que l’homme du commun puisse les comprendre sans les mésinterpréter. Bien que Kṛṣṇa n’ait pas eu l’intention de le mettre dans la confusion avec des jeux de mots, Arjuna ne parvient pas à suivre le processus de la conscience de Kṛṣṇa, et cela dans l’action comme dans l’inaction. Il tente donc par ses questions d’éclaircir la voie de la conscience de Kṛṣṇa pour tous ceux qui désirent sérieusement percer le mystère de la Bhagavad-gītā.