ГЛАВА ДРУГА
Chapter Two
Огляд Бгаґавад-ґı̄ти
Contents of the Gītā Summarized
- TEXT 2:
- Верховний Бог-Особа сказав: Мій дорогий Арджуно, звідки в тобі всі ці нечистоти? Вони завсім не личать людині, якій відома справжня вартість життя, і вони ведуть не до вищих планет, а до безчестя.
- TEXT 2:
- The Supreme Personality of Godhead said: My dear Arjuna, how have these impurities come upon you? They are not at all befitting a man who knows the value of life. They lead not to higher planets but to infamy.
- TEXT 3:
- О сину Пр̣тги, не піддавайся цій слабкості, що веде до занепаду. Вона не личить тобі. Вирви з серця недостойний жаль й візьмись до зброї, о Парантапо — караючий ворогів.
- TEXT 3:
- O son of Pṛthā, do not yield to this degrading impotence. It does not become you. Give up such petty weakness of heart and arise, O chastiser of the enemy.
- TEXT 4:
- Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, вбивцю демона Мадгу, (Кр̣шн̣а), як можу я пускати стріли в таких людей, як Бгı̄шма та Дрон̣а, в людей, які гідні мого поклоніння, о вбивцю ворогів?
- TEXT 4:
- Arjuna said: O killer of enemies, O killer of Madhu, how can I counterattack with arrows in battle men like Bhīṣma and Droṇa, who are worthy of my worship?
- TEXT 5:
- Краще бути жебраком, ніж існувати ціною загибелі великих душ, моїх учителів. Нехай їх охопило користолюбство, однак вони залишаються моїми вчителями. Якщо їх убити, всі наші втіхи окропляться кров’ю.
- TEXT 5:
- It would be better to live in this world by begging than to live at the cost of the lives of great souls who are my teachers. Even though desiring worldly gain, they are superiors. If they are killed, everything we enjoy will be tainted with blood.
- TEXT 6:
- Ми не знаємо, що є кращим, перемогти їх, чи бути переможеними? Сини Дгр̣тара̄шт̣ри стоять зараз перед нами на полі бою. Якщо ми вб’ємо їх, то саме життя наше втратить сенс.
- TEXT 6:
- Nor do we know which is better – conquering them or being conquered by them. If we killed the sons of Dhṛtarāṣṭra, we should not care to live. Yet they are now standing before us on the battlefield.
- TEXT 7:
- Кволість змусила мене втратити самовладання; я вже не бачу, в чому ж полягає мій обов’язок, вкажи мені правильний шлях. Тепер я Твій учень і вручаю Тобі свою душу. Прохаю, навчи мене.
- TEXT 7:
- Now I am confused about my duty and have lost all composure because of miserly weakness. In this condition I am asking You to tell me for certain what is best for me. Now I am Your disciple, and a soul surrendered unto You. Please instruct me.
- TEXT 8:
- Мені несила вгамувати біль, що виснажив мої чуття. Навіть квітуче царство, що не має собі рівних на землі, із владою, такою, як у напівбогів на небесах, не вгамує його.
- TEXT 8:
- I can find no means to drive away this grief which is drying up my senses. I will not be able to dispel it even if I win a prosperous, unrivaled kingdom on earth with sovereignty like the demigods in heaven.
- TEXT 11:
- Верховний Бог-Особа сказав: Промовляючи такі слова, ти сумуєш за тим, що не варте жалю. Мудрі не оплакують ані живих, ані мертвих.
- TEXT 11:
- The Supreme Personality of Godhead said: While speaking learned words, you are mourning for what is not worthy of grief. Those who are wise lament neither for the living nor for the dead.
- TEXT 13:
- Подібно до того, як душа переходить з дитячого тіла в юнацьке і далі в старече, так і після смерті вона переходить в інше тіло. Такі зміни не турбують того, хто усвідомив свою духовну природу.
- TEXT 13:
- As the embodied soul continuously passes, in this body, from boyhood to youth to old age, the soul similarly passes into another body at death. A sober person is not bewildered by such a change.
- TEXT 14:
- О сину Кунтı̄, тимчасові проявлення щастя й нещастя та їхні зникнення в належний час подібні до приходу та відходу зими і літа. О нащадку Бгарати, їх породжує чуттєве сприймання, і людина повинна вчитися терпіти їх, зберігаючи при цьому спокій.
- TEXT 14:
- O son of Kuntī, the nonpermanent appearance of happiness and distress, and their disappearance in due course, are like the appearance and disappearance of winter and summer seasons. They arise from sense perception, O scion of Bharata, and one must learn to tolerate them without being disturbed.
- TEXT 15:
- О кращий серед людей (Арджуна), той, кого не хвилюють щастя й страждання, хто зберігає спокій і незворушність в обох випадках — той воістину гідний звільнення.
- TEXT 15:
- O best among men [Arjuna], the person who is not disturbed by happiness and distress and is steady in both is certainly eligible for liberation.
- TEXT 16:
- Ті, що бачать істину, дійшли висновку, що неіснуюче (матеріальне тіло) — минуще, а вічне (душа) — не зазнає змін. Вони прийшли до такого висновку, дослідивши природу обох.
- TEXT 16:
- Those who are seers of the truth have concluded that of the nonexistent [the material body] there is no endurance and of the eternal [the soul] there is no change. This they have concluded by studying the nature of both.
- TEXT 18:
- Жива істота непідвладна руйнуванню, незмірна й вічна, лише тіло, в якому вона перебуває, приречене на загибель. Тому бийся, о нащадку Бгарати.
- TEXT 18:
- The material body of the indestructible, immeasurable and eternal living entity is sure to come to an end; therefore, fight, O descendant of Bharata.
- TEXT 20:
- Для душі не існує ні народження, ні смерті. Вона ніколи не виникала, не виникає і не виникне. Вона — ненароджена, вічна, незмінна і первинна. Вона не гине разом із тілом.
- TEXT 20:
- For the soul there is neither birth nor death at any time. He has not come into being, does not come into being, and will not come into being. He is unborn, eternal, ever-existing and primeval. He is not slain when the body is slain.
- TEXT 21:
- О Па̄ртго, як може людина, яка знає, що душа не руйнується, що вона вічна, ненароджена й незмінна, вбити кого-небудь, або змусити когось вбивати?
- TEXT 21:
- O Pārtha, how can a person who knows that the soul is indestructible, eternal, unborn and immutable kill anyone or cause anyone to kill?
- TEXT 24:
- Індивідуальну душу неможливо розбити, розчинити, спалити або ізсушити. Вона вічна, присутня скрізь, незмінна, нерухома, завжди та сама.
- TEXT 24:
- This individual soul is unbreakable and insoluble, and can be neither burned nor dried. He is everlasting, present everywhere, unchangeable, immovable and eternally the same.
- TEXT 26:
- Проте, навіть якщо ти вважаєш, що душа (або ознаки життя) завжди народжується і назавжди вмирає, все одно в тебе нема підстав для скорботи, о сильнорукий Арджуно.
- TEXT 26:
- If, however, you think that the soul [or the symptoms of life] will always be born and die forever, you still have no reason to lament, O mighty-armed.
- TEXT 27:
- Той, хто народився, обов’язково помре, і той, хто вмер, обов’язково народиться знову. Тому, неухильно виконуючи свій обов’язок, не сумуй.
- TEXT 27:
- One who has taken his birth is sure to die, and after death one is sure to take birth again. Therefore, in the unavoidable discharge of your duty, you should not lament.
- TEXT 28:
- Все створене існує спочатку в непроявленому стані, проявляється на проміжній стадії і знову поринає в непроявленість після знищення світу. Тож навіщо сумувати?
- TEXT 28:
- All created beings are unmanifest in their beginning, manifest in their interim state, and unmanifest again when annihilated. So what need is there for lamentation?
- TEXT 29:
- Одні дивляться на душу як на чудо, інші розказують про неї як про чудо, ще інші чують, що про неї говорять як про чудо, але є й такі, що, навіть почувши про неї, не можуть зрозуміти її.
- TEXT 29:
- Some look on the soul as amazing, some describe him as amazing, and some hear of him as amazing, while others, even after hearing about him, cannot understand him at all.
- TEXT 31:
- Щодо твого обов’язку кшатрійі, то знай: для тебе немає нічого кращого, ніж битись в ім’я релігійних засад. Тому не треба вагатись.
- TEXT 31:
- Considering your specific duty as a kṣatriya, you should know that there is no better engagement for you than fighting on religious principles; and so there is no need for hesitation.
- TEXT 33:
- Однак, якщо ти не станеш до бою й не виконаєш свого релігійного обов’язку кшатрійі, ти неодмінно вчиниш гріх і втратиш репутацію воїна.
- TEXT 33:
- If, however, you do not perform your religious duty of fighting, then you will certainly incur sins for neglecting your duties and thus lose your reputation as a fighter.
- TEXT 35:
- Великі полководці, які звеличували твоє ім’я і славу, будуть думати, що лише із страху ти залишив поле бою і вважатимуть тебе за нікчему.
- TEXT 35:
- The great generals who have highly esteemed your name and fame will think that you have left the battlefield out of fear only, and thus they will consider you insignificant.
- TEXT 37:
- О сину Кунтı̄, або ти загинеш на полі бою і досягнеш небесного царства, або завоюєш царство земне і будеш втішатись ним. Отож, наберись рішучості і бийся.
- TEXT 37:
- O son of Kuntī, either you will be killed on the battlefield and attain the heavenly planets, or you will conquer and enjoy the earthly kingdom. Therefore, get up with determination and fight.
- TEXT 38:
- Бийся в ім’я обов’язку і не зважай на радість чи горе, втрату чи здобутки, перемогу чи поразку. Діючи так, ти уникнеш гріха.
- TEXT 38:
- Do thou fight for the sake of fighting, without considering happiness or distress, loss or gain, victory or defeat – and by so doing you shall never incur sin.
- TEXT 39:
- Досі Я описував тобі аналітичний шлях пізнання, тепер же послухай, як можна досягти цього ж знання, виконуючи безкорисливу діяльність. О сину Пр̣тги, опанувавши таке знання і діючи відповідно, ти зможеш звільнитись від кайданів карми.
- TEXT 39:
- Thus far I have described this knowledge to you through analytical study. Now listen as I explain it in terms of working without fruitive results. O son of Pṛthā, when you act in such knowledge you can free yourself from the bondage of works.
- TEXT 40:
- Той, хто йде таким шляхом, не знає втрат; навіть невеликий поступ на цьому шляхові захистить людину від страху перед найстрахітливішою небезпекою.
- TEXT 40:
- In this endeavor there is no loss or diminution, and a little advancement on this path can protect one from the most dangerous type of fear.
- TEXT 41:
- Ті, що обрали цей шлях, непохитні у своїх намірах і в них лише одна мета. Але розбігаються думки тих, хто вагається і чий розум незрілий, о улюблений сину Куру.
- TEXT 41:
- Those who are on this path are resolute in purpose, and their aim is one. O beloved child of the Kurus, the intelligence of those who are irresolute is many-branched.
- TEXTS 42-43:
- Людей з убогими знаннями приваблює барвиста мова Вед, які пропонують здійснювати різні кармічні дії задля того, щоб піднестись на небесні планети, заради високого народження, могутності тощо. Вони прагнуть чуттєвих втіх й розкішного життя, говорячи, що кращого немає.
- TEXTS 42-43:
- Men of small knowledge are very much attached to the flowery words of the Vedas, which recommend various fruitive activities for elevation to heavenly planets, resultant good birth, power, and so forth. Being desirous of sense gratification and opulent life, they say that there is nothing more than this.
- TEXT 44:
- Ті, чий розум дуже схильний до почуттєвих втіх і матеріального багатства, ті, кого одурено всім цим, не можуть наважитись без останку присвятити себе відданому служінню Верховному Господеві.
- TEXT 44:
- In the minds of those who are too attached to sense enjoyment and material opulence, and who are bewildered by such things, the resolute determination for devotional service to the Supreme Lord does not take place.
- TEXT 45:
- У Ведах мова йде головним чином про три ґун̣и матеріальної природи. О Арджуно, вийди з-під впливу цих трьох ґун̣, звільнись від будь-якої двоїстості, від прагнення прибутків та утвердись у своїй сутності.
- TEXT 45:
- The Vedas deal mainly with the subject of the three modes of material nature. O Arjuna, become transcendental to these three modes. Be free from all dualities and from all anxieties for gain and safety, and be established in the self.
- TEXT 46:
- Усі потреби, яким служить маленька водойма, можна вдовольнити загалом, користуючись великим водосховищем. Подібним чином призначення всіх Вед відкривається тому, хто знає їхню кінцеву мету.
- TEXT 46:
- All purposes served by a small well can at once be served by a great reservoir of water. Similarly, all the purposes of the Vedas can be served to one who knows the purpose behind them.
- TEXT 47:
- Ти маєш право виконувати свій обов’язок, однак плоди твоїх дій не належать тобі. Ніколи не вважай себе причиною результатів своєї діяльності й ніколи не ухиляйся від виконання обов’язку.
- TEXT 47:
- You have a right to perform your prescribed duty, but you are not entitled to the fruits of action. Never consider yourself the cause of the results of your activities, and never be attached to not doing your duty.
- TEXT 49:
- О Дганан̃джайо, ставши на шлях відданого служіння Господу, відкинь усі бажання, що штовхають до огидних вчинків, і, сповнившись такої свідомості, вручи себе Йому. Ті ж, хто бажає насолоджуватись плодами своєї праці, є скнари.
- TEXT 49:
- O Dhanañjaya, keep all abominable activities far distant by devotional service, and in that consciousness surrender unto the Lord. Those who want to enjoy the fruits of their work are misers.
- TEXT 50:
- Людина, що віддано служить Господу, вже навіть у цьому житті звільнюється від кармічних наслідків, як добрих, так і поганих. Тому прагни до йоґи, — в ній мистецтво всієї діяльності.
- TEXT 50:
- A man engaged in devotional service rids himself of both good and bad reactions even in this life. Therefore strive for yoga, which is the art of all work.
- TEXT 51:
- Великі мудреці, бгакти, що віддано служать Кр̣шн̣і, звільняються з коловороту народження і смерті, бо зреклись плодів діяльності в матеріальному світі. Таким чином вони досягають стану, що непідвладний стражданням.
- TEXT 51:
- By thus engaging in devotional service to the Lord, great sages or devotees free themselves from the results of work in the material world. In this way they become free from the cycle of birth and death and attain the state beyond all miseries [by going back to Godhead].
- TEXT 52:
- Коли твій розум шляхом відданого служіння вибереться з нетрів омани, ти станеш байдужим до всього, що чув, і до всього, що маєш почути.
- TEXT 52:
- When your intelligence has passed out of the dense forest of delusion, you shall become indifferent to all that has been heard and all that is to be heard.
- TEXT 53:
- Коли твій розум більше не хвилюватиме барвиста мова Вед, і він закріпиться в трансі самоусвідомлення, — тоді ти досягнеш божественної свідомості.
- TEXT 53:
- When your mind is no longer disturbed by the flowery language of the Vedas, and when it remains fixed in the trance of self-realization, then you will have attained the divine consciousness.
- TEXT 54:
- Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, як розпізнати того, чия свідомість заглибилась у трансцендентне? Що він говорить і як? Як сидить і як ходить?
- TEXT 54:
- Arjuna said: O Kṛṣṇa, what are the symptoms of one whose consciousness is thus merged in transcendence? How does he speak, and what is his language? How does he sit, and how does he walk?
- TEXT 55:
- Верховний Бог-Особа сказав: О Па̄ртго, коли людина відмовляється від усіх чуттєвих бажань, що породжені її розумом, коли вона проходить таким чином через очищення і знаходить задоволення лише в собі самій, — це означає, що вона перебуває в чистій трансцендентній свідомості.
- TEXT 55:
- The Supreme Personality of Godhead said: O Pārtha, when a man gives up all varieties of desire for sense gratification, which arise from mental concoction, and when his mind, thus purified, finds satisfaction in the self alone, then he is said to be in pure transcendental consciousness.
- TEXT 56:
- Той, хто зберігає спокій навіть серед троякого роду страждань, хто не шаліє від щастя, хто вільний від прив’язаності, страху й гніву, того називають мудрецем з врівноваженим розумом.
- TEXT 56:
- One who is not disturbed in mind even amidst the threefold miseries or elated when there is happiness, and who is free from attachment, fear and anger, is called a sage of steady mind.
- TEXT 57:
- В матеріальному світі той, хто зберігає спокій за всіх обставин, як добрих, так і поганих, хто нічого не вихваляє й не ганить, — той міцно укріпився в досконалому знанні.
- TEXT 57:
- In the material world, one who is unaffected by whatever good or evil he may obtain, neither praising it nor despising it, is firmly fixed in perfect knowledge.
- TEXT 58:
- Досконалою є свідомість того, хто спроможний відвернути свої чуття від їхніх об’єктів, так само, як черепаха ховає під панцир свої кінцівки.
- TEXT 58:
- One who is able to withdraw his senses from sense objects, as the tortoise draws its limbs within the shell, is firmly fixed in perfect consciousness.
- TEXT 59:
- Втілена душа може утримуватись від чуттєвих задоволень, хоча смак до них залишається. Однак, зазнавши вищої насолоди, вона втрачає смак до колишнього і її свідомість зміцнюється.
- TEXT 59:
- Though the embodied soul may be restricted from sense enjoyment, the taste for sense objects remains. But, ceasing such engagements by experiencing a higher taste, he is fixed in consciousness.
- TEXT 60:
- Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.
- TEXT 60:
- The senses are so strong and impetuous, O Arjuna, that they forcibly carry away the mind even of a man of discrimination who is endeavoring to control them.
- TEXT 62:
- Споглядаючи об’єкти чуттів, людина розвиває в собі прив’язаність до них, прив’язаність породжує хтивість, а з хтивості виникає гнів.
- TEXT 62:
- While contemplating the objects of the senses, a person develops attachment for them, and from such attachment lust develops, and from lust anger arises.
- TEXT 63:
- Гнів породжує оману, омана затьмарює пам’ять. Коли пам’ять затьмарена, пропадає інтелект, а коли інтелект втрачено, людина знову падає в баюр матеріального світу.
- TEXT 63:
- From anger, complete delusion arises, and from delusion bewilderment of memory. When memory is bewildered, intelligence is lost, and when intelligence is lost one falls down again into the material pool.
- TEXT 64:
- На людину, вільну від усякої прихильності та антипатій і здатну опановувати свої почуття за допомогою засад, що впорядковують її життя і ведуть до свободи, сходить Господня милість.
- TEXT 64:
- But a person free from all attachment and aversion and able to control his senses through regulative principles of freedom can obtain the complete mercy of the Lord.
- TEXT 65:
- Для того, хто таким чином віднайшов задоволення (в свідомості Кр̣шн̣и), більше не існує троякого роду страждань матеріального існування; за такої вмиротвореної свідомості інтелект людини стає стійким.
- TEXT 65:
- For one thus satisfied [in Kṛṣṇa consciousness], the threefold miseries of material existence exist no longer; in such satisfied consciousness, one’s intelligence is soon well established.
- TEXT 66:
- Людина, яка не зв’язана з Всевишнім (в свідомості Кр̣шн̣и), не може мати ані трансцендентного інтелекту, ані стійкого розуму, без яких спокій немислимий. А хіба можливе щастя без умиротворення?
- TEXT 66:
- One who is not connected with the Supreme [in Kṛṣṇa consciousness] can have neither transcendental intelligence nor a steady mind, without which there is no possibility of peace. And how can there be any happiness without peace?
- TEXT 67:
- Як сильний вітер зносить човен в море, так само й одне-однісіньке невиразне почуття, що охопило розум людини, може цілком потьмарити її свідомість.
- TEXT 67:
- As a strong wind sweeps away a boat on the water, even one of the roaming senses on which the mind focuses can carry away a man’s intelligence.
- TEXT 69:
- Те, що для всіх істот ніч — час пробудження для того, хто володіє собою; коли ж усі живі істоти пробуджуються, для мудреця, який має внутрішнє бачення, настає ніч.
- TEXT 69:
- What is night for all beings is the time of awakening for the self-controlled; and the time of awakening for all beings is night for the introspective sage.
- TEXT 70:
- Океан завжди повний і незмінний, хоча в нього невпинно вливаються численні річки, так і людина, як не звертає уваги на безперервний потік бажань, досягає вмиротворення, на відміну од того, хто прагне задовольняти свої бажання.
- TEXT 70:
- A person who is not disturbed by the incessant flow of desires – that enter like rivers into the ocean, which is ever being filled but is always still – can alone achieve peace, and not the man who strives to satisfy such desires.
- TEXT 71:
- Людина, котра відмовилась од усіх почуттєвих прагнень, яка вільна від оманного его, почуття власництва і взагалі від усіх бажань — лише така людина може віднайти істинний спокій.
- TEXT 71:
- A person who has given up all desires for sense gratification, who lives free from desires, who has given up all sense of proprietorship and is devoid of false ego – he alone can attain real peace.
- TEXT 72:
- Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство.
- TEXT 72:
- That is the way of the spiritual and godly life, after attaining which a man is not bewildered. If one is thus situated even at the hour of death, one can enter into the kingdom of God.