TEXT 72
ТЕКСТ 72
Текст
Текст
наіна̄м̇ пра̄пйа вімухйаті
стгітва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пі
брахма-нірва̄н̣ам р̣ччгаті
наина̄м̇ пра̄пйа вимухйати
стхитва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пи
брахма-нирва̄н̣ам р̣ччхати
Послівний переклад
Пословный перевод
еша̄ — ця; бра̄хмı̄ — духовна; стгітіх̣ — становище; па̄ртга — син Пр̣тги; на—ніколи; ена̄м—її; пра̄пйа—досягаючи; вімухйаті—перебуває в омані; стгітва̄—перебуваючи; асйа̄м—у цьому; анта- ка̄ле—наприкінці життя; апі—також; брахма-нірва̄н̣ам— духовне царство Бога; р̣ччгаті—досягає.
Переклад
Перевод
Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство.
Таков путь духовной жизни, посвященной Богу. Вступив на него, человек освобождается от оков иллюзии, и, даже если божественное сознание придет к нему лишь перед самой смертью, он получит право войти в царство Бога.
Коментар
Комментарий
Свідомості Кр̣шн̣и, або божественного життя можна досягти одразу, в одну мить, але можна й не досягти такого стану навіть і після мільйонів народжень. Все залежить від того, як ви розумієте й приймаєте це. Кгат̣ва̄н̣ґа Маха̄ра̄джа досяг цього стану життя лише за кілька хвилин до смерті, вручивши себе Кр̣шн̣і. Нірва̄н̣а означає припинення матеріалістичного життя. Згідно з філософією буддизму, в кінці матеріального життя — лише порожнеча, проте Бгаґавад-ґı̄та̄ вчить іншому. По завершенні матеріального життя справжнє життя лише починається. Грубі матеріалісти знають тільки, що матеріальне життя має свій кінець, але люди, які розвинуті духовно, знають, що після припинення матеріального життя настає інше. Людина, якій у цьому житті пощастило віднайти свідомість Кр̣шн̣и, одразу ж досягає стадії брахма-нірва̄н̣и. Немає різниці між царством Господа й відданим служінням Господу. Обидва ці стани абсолютні, і тому трансцендентне любовне служіння Господу означає досягнення духовного царства. В матеріальному світі існує діяльність чуттєвого задоволення, тоді як у світі духовному існує діяльність свідомості Кр̣шн̣и. Досягнення свідомості Кр̣шн̣и вже в цьому житті означає безпосереднє досягнення Брахмана, і той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, вже увійшов у Господнє царство.
Кто-то может прийти к сознанию Кришны, или к божественной жизни, за одно мгновение, а кому-то на это потребуются миллионы жизней. Все зависит от того, насколько человек признаёт и понимает истину. Махараджа Кхатванга, предавшись Кришне, достиг этого уровня за считанные минуты, перед самой смертью. Нирва̄н̣а означает конец материального существования. Согласно философии буддизма, за порогом материальной жизни нас ожидает одна лишь пустота, однако «Бхагавад-гита» утверждает иное. Там, где заканчивается материальное существование, начинается настоящая жизнь. Закоренелому материалисту достаточно знания о том, что необходимо покончить с материальным существованием, но для тех, кто достиг духовного совершенства, за порогом материальной жизни начинается новая жизнь. Если человеку посчастливится обрести сознание Кришны еще в этой жизни, он сразу достигнет уровня брахма-нирваны. Между царством Бога и преданным служением Богу нет разницы. И то и другое находится на абсолютном уровне, поэтому тот, кто занимается трансцендентным любовным служением Господу, пребывает в духовной обители. В материальном мире каждый действует ради удовлетворения потребностей своих чувств, тогда как обитатели духовного мира действуют в сознании Кришны. Обретя сознание Кришны, человек еще при жизни достигает уровня Брахмана, и тот, кто действует в сознании Кришны, уже, вне всякого сомнения, находится в царстве Бога.
Брахман — пряма протилежність матерії. Тому бра̄хмı̄ стгіті означає «поза межами матеріальної діяльності». В Бгаґавад-ґı̄ті віддане служіння Господу розглядається як стадія звільнення (са ґун̣а̄н самат̣ı̄тйаіта̄н брахма-бгӯйа̄йа калпате). Таким чином, бра̄хмı̄ стгіті — це звільнення з матеріального рабства.
Брахман — прямая противоположность материи. Поэтому выражение бра̄хмӣ стхити означает "вне сферы материальной деятельности". В «Бхагавад-гите» (14.26) преданное служение Господу приравнивается к освобождению (са гун̣а̄н саматӣтйаита̄н брахма-бхӯйа̄йа калпате). Следовательно, бра̄хмӣ стхити — это освобождение из материального плена.
Ш́рı̄ла Бгактівінода Т̣га̄кура підвів підсумок другої глави, назвавши її змістом усієї книги. В Бгаґавад-ґı̄ті розглядається карма-йоґа, джн̃а̄на-йоґа і бгакті-йоґа. В другій главі було пояснено карма-йоґу і джн̃а̄на-йоґу, а також порушено питання про бгакті-йоґу, — про все це йдеться в цій книзі.
Шрила Бхактивинода Тхакур пишет, что вторая глава «Бхагавад- гиты» представляет собой сжатое изложение всего этого произведения. Основные темы «Бхагавад-гиты» — карма-йога, гьяна-йога и бхакти-йога. Вторая глава «Бхагавад-гиты» подробно описывает карма-йогу и гьяна-йогу, а также дает некоторое представление о бхакти-йоге, что, по сути дела, и является кратким содержанием всей книги.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до другої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій наводився огляд Бгаґавад-ґı̄ти.
Так заканчивается комментарий Бхактиведанты ко второй главе «Шримад Бхагавад-гиты», которая называется «Краткое изложение „Бхагавад-гиты“».