Skip to main content

TEXT 56

ТЕКСТ 56

Текст

Текст

дух̣кгешв анудвіґна-мана̄х̣
сукгешу віґата-спр̣хах̣
вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродгах̣
стгіта-дгı̄р мунір учйате
дух̣кхешв анудвигна-мана̄х̣
сукхешу вигата-спр̣хах̣
вӣта-ра̄га-бхайа-кродхах̣
стхита-дхӣр мунир учйате

Послівний переклад

Пословный перевод

дух̣кгешу—у стражданнях троякого роду; анудвіґна-мана̄х̣—із врівноваженим розумом; сукгешу—у щасті; віґата-спр̣хах̣—не будучи зацікавленим; вı̄та—вільний від; ра̄ґа—прихильність; бгайа— страх; кродгах̣—і гнів; стгіта-дгı̄х̣—той, чий розум незворушний; муніх̣—мудрець; учйате—називають.

дух̣кхешу — в трех видах страданий; анудвигна-мана̄х̣ — тот, чей ум спокоен; сукхешу — в радостях; вигата-спр̣хах̣ — не заинтересованный; вӣта — устранены; ра̄га — привязанности; бхайа — страх; кродхах̣ — тот, в ком гнев; стхита-дхӣх̣ — тот, чей ум устойчив; муних̣ — мудрец; учйате — называется.

Переклад

Перевод

Той, хто зберігає спокій навіть серед троякого роду страждань, хто не шаліє від щастя, хто вільний від прив’язаності, страху й гніву, того називають мудрецем з врівноваженим розумом.

Того, кто остается невозмутимым, терпя тройственные страдания, кто не восторгается, когда к нему приходит счастье, и кто избавился от привязанностей, страха и гнева, называют мудрецом, обуздавшим свой ум.

Коментар

Комментарий

Слово муні означає «той, хто схильний збуджувати свій розум всілякими вигадками, не приходячи до правдивих висновків». Кажуть, що кожний муні має свій погляд, і якщо один муні не відрізняється од інших муні, то його не можна назвати муні в точному розумінні цього слова. На ча̄са̄в р̣ш́ір йасйа матам̇ на бгіннам (Маха̄бга̄рата, Вана-парва 313.117). Проте, стгіта-дгı̄р муні, про якого згадує тут Господь, відрізняється од звичайного муні. Стгіта-дгı̄р муні завжди перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, бо він вичерпав усі свої ресурси розумувань. Він є праш́а̄нта-ніх̣ш́еша-мано-ратга̄нтара (Стотра-ратна 43), тобто він пройшов стадію теоретичних розумувань і дійшов висновку, що Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, або Ва̄судева, є всим сущим (ва̄судевах̣ сарвам іті са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣). Таку людину називають муні зі сталим розумом. Вона повністю перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і її абсолютно не турбує натиск будь-яких страждань троякого роду, тому що вона сприймає всі страждання як Господню милість і вважає, що заслуговує ще суворішої кари за свої минулі гріхи, але з Господньої ласки її страждання є мінімальними. В щасті вона так само дякує Господеві і вважає себе недостойною свого щастя. Вона усвідомлює, що лише з милості Господа її становище таке сприятливе, і вона бажає ще краще й краще служити Йому. В служінні Господу вона завжди смілива, енерґійна й не підвладна прихильності або відразі. Прив’язаність, або ж прихильність, означає використовувати що-небудь на власне почуттєве задоволення, відречення ж полягає у відсутності такої чуттєвої прив’язаності. Але для того, хто зосереджений у свідомості Кр̣шн̣и, не існує ані прихильності, ані відречення, тому що його життя присвячене служінню Господеві й через те його не дратує безуспішність зусиль. Людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди непохитна й рішуча в своїй діяльності.

Словом муни называют философа, чей беспокойный ум предается разного рода размышлениям, но при этом не приходит к окончательному выводу. Говорится, что каждый муни должен иметь свою, отличную от других точку зрения, иначе его нельзя называть муни в полном смысле этого слова. На̄са̄в р̣шир йасйа матам̇ на бхиннам (Махабхарата, Вана-парва, 313.117). Однако стхита-дхӣр муни, или мудрец, обуздавший свой ум, о котором Господь говорит в этом стихе, отличается от обыкновенного муни. Такой мудрец покончил с умозрительными рассуждениями и всегда пребывает в сознании Кришны. Его называют праш́а̄нта-них̣ш́еша-мано-ратха̄нтара — умиротворенным и свободным от всех желаний (Стотра-ратна, 43). Поднявшись над бесплодным философствованием, он пришел к выводу, что Господь Шри Кришна, или Ва̄судева, — это всё (ва̄судевах̣ сарвам ити са маха̄тма̄ су-дурлабхах̣). Такого человека, обладающего совершенным сознанием Кришны, не беспокоят проявления тройственных страданий: все страдания он принимает как милость Господа, считая, что заслуживает даже более сурового наказания за свои прошлые грехи. Кроме того, он убежден, что всемилостивый Господь сводит его страдания к минимуму. А когда он счастлив, то считает это счастье даром Господа, а себя — недостойным такого дара; он понимает, что оказался в прекрасных условиях только по милости Господа, и использует их для того, чтобы служить Господу еще лучше. Служа Господу, он действует смело и решительно и при этом не попадает под влияние привязанностей или неприязни. Привязанность — это стремление использовать что-либо для чувственных наслаждений, а неприязнь — противоположность подобной привязанности. Тот, кто утвердился на пути сознания Кришны, свободен от привязанностей и неприязни, ибо вся его жизнь посвящена служению Господу. Поэтому, даже когда его усилия оканчиваются неудачей, человек, обладающий сознанием Кришны, нисколько не гневается. Ни поражение, ни успех не могут поколебать его решимость служить Господу.