TEXT 56

Текст

Tekst

дух̣кгешв анудвіґна-мана̄х̣
сукгешу віґата-спр̣хах̣
вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродгах̣
стгіта-дгı̄р мунір учйате

duḥkheṣv anudvigna-manāḥ
sukheṣu vigata-spṛhaḥ
vīta-rāga-bhaya-krodhaḥ
sthita-dhīr munir ucyate

Послівний переклад

Synonyms

дух̣кгешу—у стражданнях троякого роду; анудвіґна-мана̄х̣—із врівноваженим розумом; сукгешу—у щасті; віґата-спр̣хах̣—не будучи зацікавленим; вı̄та—вільний від; ра̄ґа—прихильність; бгайа— страх; кродгах̣—і гнів; стгіта-дгı̄х̣—той, чий розум незворушний; муніх̣—мудрець; учйате—називають.

duḥkheṣu — i de trefoldige lidelser; anudvigna-manāḥ — uden at blive forstyrret i sindet; sukheṣu — i lykke; vigata-spṛhaḥ — uden at være interesseret; vīta — fri for; rāga — tilknytning; bhaya — frygt; krodhaḥ — og vrede; sthita-dhīḥ — hvis sind er stabilt; muniḥ — en vismand; ucyate — kaldes.

Переклад

Translation

Той, хто зберігає спокій навіть серед троякого роду страждань, хто не шаліє від щастя, хто вільний від прив’язаності, страху й гніву, того називають мудрецем з врівноваженим розумом.

Den, der ikke forstyrres i sindet selv midt iblandt de trefoldige lidelser eller bliver opstemt, når lykken tilsmiler ham, og som er fri for tilknytning, frygt og vrede, kaldes en vismand med et stabilt sind.

Коментар

Purport

Слово муні означає «той, хто схильний збуджувати свій розум всілякими вигадками, не приходячи до правдивих висновків». Кажуть, що кожний муні має свій погляд, і якщо один муні не відрізняється од інших муні, то його не можна назвати муні в точному розумінні цього слова. На ча̄са̄в р̣ш́ір йасйа матам̇ на бгіннам (Маха̄бга̄рата, Вана-парва 313.117). Проте, стгіта-дгı̄р муні, про якого згадує тут Господь, відрізняється од звичайного муні. Стгіта-дгı̄р муні завжди перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, бо він вичерпав усі свої ресурси розумувань. Він є праш́а̄нта-ніх̣ш́еша-мано-ратга̄нтара (Стотра-ратна 43), тобто він пройшов стадію теоретичних розумувань і дійшов висновку, що Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, або Ва̄судева, є всим сущим (ва̄судевах̣ сарвам іті са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣). Таку людину називають муні зі сталим розумом. Вона повністю перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і її абсолютно не турбує натиск будь-яких страждань троякого роду, тому що вона сприймає всі страждання як Господню милість і вважає, що заслуговує ще суворішої кари за свої минулі гріхи, але з Господньої ласки її страждання є мінімальними. В щасті вона так само дякує Господеві і вважає себе недостойною свого щастя. Вона усвідомлює, що лише з милості Господа її становище таке сприятливе, і вона бажає ще краще й краще служити Йому. В служінні Господу вона завжди смілива, енерґійна й не підвладна прихильності або відразі. Прив’язаність, або ж прихильність, означає використовувати що-небудь на власне почуттєве задоволення, відречення ж полягає у відсутності такої чуттєвої прив’язаності. Але для того, хто зосереджений у свідомості Кр̣шн̣и, не існує ані прихильності, ані відречення, тому що його життя присвячене служінню Господеві й через те його не дратує безуспішність зусиль. Людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди непохитна й рішуча в своїй діяльності.

FORKLARING: Ordet muni refererer til den, der kan sætte sindet i bevægelse på forskellige måder gennem intellektuel spekulation uden at komme til nogen afgørende konklusion. Det siges, at hver muni har sin egen opfattelse, og medmindre en muni adskiller sig fra andre munier, kan han ikke betegnes som en muni i ordets egentlige forstand. Nāsāv ṛṣir yasya mataṁ na bhinnam (Mahābhārata, Vana-parva 313.117). Men den sthita-dhīr muni, der nævnes her af Herren, er forskellig fra en almindelig muni. En sthita-dhīr muni er altid Kṛṣṇa-bevidst, for han er færdig med enhver form for kreativ spekulativitet. Han kaldes praśānta- niḥśeṣa-mano-rathāntara (Stotra-ratna 43) eller den, der har lagt stadiet af intellektuelle spekulationer bag sig og er kommet til den konklusion, at Herren Śrī Kṛṣṇa, Vāsudeva, er alting (vāsudevaḥ sarvam iti, sa mahātmā su-durlabhaḥ, Bg. 7.19). Han siges at være en muni med et fast forankret sind. Sådan en helt igennem Kṛṣṇa-bevidst person forstyrres slet ikke, når han bombarderes af de trefoldige lidelser, for han accepterer alle lidelser som Herrens barmhjertighed og anser kun sig selv for værdig til endnu flere problemer på grund af sine tidligere misgerninger. Samtidig kan han se, at hans lidelser ved Herrens nåde bliver formindsket til det mindst mulige. Når lykken tilsmiler ham, giver han ligeledes Herren æren og synes, han er uværdig til en sådan lykke. Han forstår, at det kun skyldes Herrens nåde, at han befinder sig i en sådan bekvem tilstand og på den måde er i stand til at tjene Herren bedre. Og i Herrens tjeneste er han altid modig og aktiv og upåvirket af tilknytning og aversion. Tilknytning vil sige at acceptere ting for ens egen sansetilfredsstillelses skyld, og utilknytning betyder fravær af sådanne sanselige tilknytninger. Men den, der er fast forankret i Kṛṣṇa-bevidsthed, er hverken tilknyttet eller utilknyttet, for hans liv er viet til Herrens tjeneste. Følgelig bliver han aldrig vred, selv ikke, når hans bestræbelser slår fejl. Uanset om en Kṛṣṇa-bevidst person har medgang eller modgang, holder han altid fast i sin beslutsomhed.