TEXT 51
ТЕКСТ 51
Текст
Текст
пгалам̇ тйактва̄ манı̄шін̣ах̣
джанма-бандга-вінірмукта̄х̣
падам̇ ґаччгантй ана̄майам
пхалам̇ тйактва̄ манӣшин̣ах̣
джанма-бандха-винирмукта̄х̣
падам̇ гаччхантй ана̄майам
Послівний переклад
Пословный перевод
карма-джам—завдяки кармічній діяльності; буддгі-йукта̄х̣—ті, що віддано служать; хі—неодмінно; пгалам—плодів; тйактва̄—відмовляючись; манı̄шін̣ах̣—великі мудреці або віддані; джанма-бандга — від пут народження й смерті; вінірмукта̄х̣ — звільнені; падам—стану; ґаччганті—вони досягають; ана̄майам—без нещасть.
карма-джам — вызванное кармой; буддхи-йукта̄х̣ — те, кто занимается преданным служением; хи — безусловно; пхалам — следствие; тйактва̄ — отринув; манӣшин̣ах̣ — великие мудрецы или преданные; джанма-бандха — от бремени новых рождений; винирмукта̄х̣ — освобожденные; падам — положение; гаччханти — достигают; ана̄майам — то, где нет страданий.
Переклад
Перевод
Великі мудреці, бгакти, що віддано служать Кр̣шн̣і, звільняються з коловороту народження і смерті, бо зреклись плодів діяльності в матеріальному світі. Таким чином вони досягають стану, що непідвладний стражданням.
Служа Господу, великие мудрецы и преданные сбрасывают бремя последствий своей деятельности в материальном мире. Так они вырываются из круговорота рождения и смерти и достигают обители Бога, где не бывает страданий.
Коментар
Комментарий
Звільнені душі прагнуть туди, де немає страждань матеріального світу. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.14.58) сказано:
Освобожденные души живут в обители, где нет материальных страданий. В «Бхагаватам» (10.14.58) говорится:
махат-падам̇ пун̣йа-йаш́о мура̄рех̣
бгава̄мбудгір ватса-падам̇ парам̇ падам̇
падам̇ падам̇ йад віпада̄м̇ на теша̄м
махат-падам̇ пун̣йа-йаш́о мура̄рех̣
бхава̄мбудхир ватса-падам̇ парам̇ падам̇
падам̇ падам̇ йад випада̄м̇ на теша̄м
«Для того, хто приймає як рятівний човен лотосні стопи Господа, який є пристановище усього космічного проявлення і відомий як Мукунда, той, хто дарує мукті — звільнення, — такій людині океан матеріального світу нагадує калюжку в ямці від телячої ратички. Парам̇ падам, місце, де немає матеріального страждання, тобто Ваікун̣т̣га — ось його мета, а не місце, де небезпека чигає на кожнім кроці».
«Для того, кто взошел на корабль лотосных стоп Господа, дающего прибежище всему мирозданию и известного как Мурари, враг демона Муры, океан материального мира подобен лужице в следе телячьего копытца. Такой человек стремится к парам̇ падам, на Вайкунтху, где нет материальных страданий, а не туда, где на каждом шагу подстерегают опасности».
Внаслідок свого невігластва жива істота не розуміє, що матеріальний світ — жалюгідне місце, де на кожнім кроці причаїлась небезпека. Лише внаслідок невігластва нерозумні люди намагаються пристосуватись до обставин і вдаються до кармічної діяльності, сподіваючись, що плоди їхньої праці принесуть їм щастя. Вони не знають, що в усьому всесвіті жодний вид матеріального тіла не може забезпечити життя без страждань. Страждання, якими є народження, смерть, старість і хвороби — супроводжують життя скрізь в матеріальнім світі. Але той, хто усвідомлює своє істинне становище вічного слуги Господа, отже, і становище Бога-Особи, присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господеві. Таким чином він одержує право потрапити на планети Ваікун̣т̣ги, де немає матеріального життя, сповненого страждань, де немає впливу часу й смерті. Розуміння свого істинного становища означає також розуміння Господньої величі. Той, хто помилково вважає, що Господь і жива істота існують на одному рівні, — перебуває в пітьмі й нездатний присвятити себе відданому служінню Господеві. Така істота сама проголошує себе Богом і таким чином торує собі шлях до невпинно повторюваних народження й смерті. Але той, хто розуміє своє природне становище слуги, віддає себе служінню Господу й одразу ж стає гідним Ваікун̣т̣галоки. Служіння в ім’я Господа називають карма-йоґою чи буддгі-йоґою, або просто відданим служінням Господеві.
По невежеству живое существо не знает, что материальный мир — это место страданий, где повсюду подстерегают опасности. Только невежество заставляет неразумных людей пытаться приспособиться к жизни в этом мире и заниматься кармической деятельностью в надежде, что ее плоды сделают их счастливыми. Они не знают, что нигде во вселенной, ни в одном из великого множества материальных тел, они не смогут жить, не испытывая страданий. Страдания, сопутствующие материальной жизни — рождение, смерть, старость и болезни, — существуют повсюду в материальном мире. Однако тот, кто осознал свое истинное положение, положение вечного слуги Господа, а также положение Личности Бога, занимается трансцендентным любовным служением Господу. Такой человек получает право войти в царство Вайкунтхи, где нет ни материальных страданий, ни смерти, ни влияния времени. Осознать свое изначальное положение — значит осознать и возвышенное положение Господа. Тот, кто ошибочно считает живое существо тождественным Господу, пребывает во тьме невежества и не способен заниматься преданным служением Господу. Он сам пытается стать Богом и таким образом обрекает себя на бесконечное вращение в круговороте рождения и смерти. Тот же, кто понял, что его предназначение — служить Господу, встает на путь преданного служения и достигает Вайкунтхи. Служение делу Господа называют карма-йогой или буддхи-йогой, или просто преданным служением Господу.