TEXT 20
TEXT 20
Текст
Verš
на̄йам̇ бгӯтва̄ бгавіта̄ ва̄ на бгӯйах̣
аджо нітйах̣ ш́а̄ш́вато ’йам̇ пура̄н̣о
на ханйате ханйама̄не ш́арı̄ре
nāyaṁ bhūtvā bhavitā vā na bhūyaḥ
ajo nityaḥ śāśvato ’yaṁ purāṇo
na hanyate hanyamāne śarīre
Послівний переклад
Synonyma
на—ніколи; джа̄йате—народжується; мрійате—умирає; ва̄—чи; када̄чіт—будь-коли (в минулому, теперішньому чи в майбутньому); на—ніколи; айам—він; бгӯтва̄—виникнув; бгавіта̄—виникне; ва̄—або; на—не; бгӯйах̣—або знов виникає; аджах̣—ненароджений; нітйах̣—вічний; ш́а̄ш́ватах̣—постійний; айам—він; пура̄н̣ах̣—найстаріший; на—ніколи; ханйате—якого убивають; ханйама̄не—у вбитому; ш́арı̄ре—у тілі.
na — nikdy; jāyate — rodí se; mriyate — umírá; vā — ani; kadācit — kdykoliv (v minulosti, přítomnosti nebo budoucnosti); na — nikdy; ayam — tato; bhūtvā — vznikla; bhavitā — vznikne; vā — nebo; na — ne; bhūyaḥ — nebo opět vzniká; ajaḥ — nezrozená; nityaḥ — věčná; śāśvataḥ — trvale existující; ayam — tato; purāṇaḥ — nejstarší; na — nikdy; hanyate — je zabita; hanyamāne — když je zabito; śarīre — tělo.
Переклад
Překlad
Для душі не існує ні народження, ні смерті. Вона ніколи не виникала, не виникає і не виникне. Вона — ненароджена, вічна, незмінна і первинна. Вона не гине разом із тілом.
Duše se nikdy nerodí ani neumírá. Nevznikla, nevzniká a nevznikne — je nezrozená, věčná, existuje trvale a odpradávna. Nezahyne, když je zabito tělo.
Коментар
Význam
Крихітна атомічна фраґментарна частка Вищого духу якісно ідентична з Всевишнім. На відміну од тіла вона не підвладна змінам. Іноді душу називають незмінною, або кӯта-стга. Тіло підлягає перетворенням шести видів. Воно народжується з утроби матері, існує деякий час, росте, виконує певні дії, поступово виснажується і, врешті-решт, іде в небуття. Однак душа не зазнає таких змін. Душа ненароджена, вона дістає матеріальне тіло, і тому народжується тіло, душа ж не народжується і не вмирає. Вмирає все, що було народжене. Але через те, що душа не народжується, вона не має ані минулого, ані теперішнього, ані майбутнього. Вона вічна, незмінна, і вона первинна, тобто в історії нема сліду її виникнення, хоча ми й намагаємось його знайти, перебуваючи під враженням тілесної концепції буття. Душа, на відміну од тіла, ніколи не старіє. Тому так звана «стара» людина може почувати себе такою ж самою, як у дитинстві або юності. Зміни тіла не торкаються душі. Душа не в’яне, як дерево і як взагалі все матеріальне. Душа також не виробляє бічних продуктів; бічні продукти тіла — діти — це також окремі душі, і, отримуючи тіло, індивідуальна душа виступає в ролі дитини конкретної живої істоти. Тіло розвивається завдяки присутності душі, але душа не має ніяких нащадків, ніяких відгалужень чи змін. Таким чином, душа вільна від шести видозмін, які властиві тілові.
Kvalitativně je duše, nepatrná dílčí část Nejvyšší Duše, totožná s Nejvyšším. Neprochází změnami jako tělo a někdy se jí říká stálá (kūṭa-stha). Tělo podléhá šesti změnám: rodí se z lůna matčina těla, nějaký čas zůstává, roste, vytváří své produkty, postupně chřadne a nakonec zaniká a upadá v zapomnění. Duše ovšem těmito změnami neprochází. Nerodí se, ale díky tomu, že přijímá hmotné tělo, se zrodí toto tělo. Duše se při tom nerodí a nikdy ani neumírá. Vše, co se narodilo, musí také zemřít; a jelikož duše neprošla zrozením, nemá minulost, přítomnost ani budoucnost. Je věčná, existuje trvale a odpradávna — to znamená, že v dějinách nenajdeme náznak toho, že by se kdy zrodila. Historii jejího zrození hledáme jen kvůli zkušenosti, kterou máme s tělem. Duše na rozdíl od těla nikdy nestárne. Proto se takzvaně starý člověk cítí na duchu stejně jako v dětství nebo v mládí. Změny těla nemají vliv na duši, která nechřadne jako strom nebo cokoliv hmotného a nevytváří ani žádné produkty. Produkty těla, konkrétně děti, jsou také individuální duše — a kvůli tělu se objevují v podobě dětí určitého člověka. Tělo se vyvíjí proto, že je v něm přítomná duše — ta však nemá žádné potomstvo a nemění se. Šest změn těla se jí netýká.
В Кат̣га Упанішаді (1.2.18) ми знаходимо аналогічне місце:
V Kaṭha Upaniṣadě (1.2.18) nacházíme podobnou pasáž:
на̄йам̇ куташ́чін на бабгӯва каш́чіт
аджо нітйах̣ ш́а̄ш́вато ’йам̇ пура̄н̣о
на ханйате ханйама̄не ш́арı̄ре
nāyaṁ kutaścin na babhūva kaścit
ajo nityaḥ śāśvato ’yaṁ purāṇo
na hanyate hanyamāne śarīre
У цьому вірші сказано те ж саме, що і в Бгаґавад-ґı̄ті, але тут іще вжито одне особливо важливе слово, віпаш́чіт, що означає «вчений», або «той, хто має знання».
Význam tohoto verše je stejný jako v Bhagavad-gītě; zde je však specifické slovo vipaścit — učená či mající poznání.
Душа сповнена знання, або, іншими словами, вона завжди сповнена свідомості. Таким чином, свідомість є ознакою душі. Навіть якщо неможливо виявити душу в серці, де вона перебуває, ми все ж таки можемо усвідомити її присутність там просто виходячи з того, що ми маємо свідомість. Іноді ми не бачимо сонця, бо його застують хмари або щось ще, однак ми бачимо його світло, і через те переконані в тому, що зараз день. Коли на світанку небо світлішає, ми розуміємо, що сходить сонце. Так само, коли ми бачимо певні ознаки свідомості в тілах людей і тварин, ми можемо зрозуміти, що в них присутня душа. І все ж таки свідомість індивідуальної душі відрізняється од свідомості Всевишнього, який має довершене знання минулого, теперішнього та майбутнього. Індивідуальна душа, проте, схильна забувати. Душа, яка забула про свою істинну природу, може набути знання та досягти просвітлення, якщо дослухатиметься до вищих повчань Кр̣шн̣и. Йому така забудькуватість не властива, інакше Його наука, яку викладено в Бгаґавад-ґı̄ті, була б марною.
Duše je plná poznání, vždy oplývá vědomím. Vědomí je tedy příznak duše. I když duši v srdci, kde setrvává, nenajdeme, přesto můžeme poznat, že je přítomna, podle přítomnosti vědomí. Někdy kvůli mrakům nebo z nějakého jiného důvodu nevidíme na nebi slunce, ale jeho světlo je stále přítomné, a proto víme, že je den. Jakmile se časně ráno na nebi objeví slabé světlo, víme, že je tam slunce. Stejným způsobem můžeme poznat přítomnost duše podle toho, že ve všech tělech — lidí i zvířat, je určité vědomí. Toto vědomí duše se však liší od vědomí Nejvyššího, protože absolutní vědomí zahrnuje veškeré poznání — minulosti, přítomnosti i budoucnosti. Individuální duše je náchylná k zapomínání. Když zapomene na svou skutečnou povahu, dostane se jí poznání a osvícení z vyššího učení, učení Kṛṣṇy. Kṛṣṇa však není jako zapomnětlivá duše. Kdyby tomu tak bylo, Jeho učení v podobě Bhagavad-gīty by nemělo žádný význam.
Існують два різновиди душ: крихітна індивідуальна душа (ан̣у- а̄тма̄) і Наддуша (вібгу-а̄тма̄). Це підтверджується у Кат̣га Упанішаді (1.2.20):
Jsou dva druhy duší — nepatrná dílčí duše (aṇu-ātmā) a Nadduše (vibhu-ātmā). To je rovněž doloženo v Kaṭha Upaniṣadě (1.2.20):
а̄тма̄сйа джантор ніхіто ґуха̄йа̄м
там акратух̣ паш́йаті вı̄та-ш́око
дга̄тух̣ праса̄да̄н махіма̄нам а̄тманах̣
ātmāsya jantor nihito guhāyām
tam akratuḥ paśyati vīta-śoko
dhātuḥ prasādān mahimānam ātmanaḥ
«Як Наддуша (Парама̄тма̄), так і індивідуальна атомічна душа (джı̄ва̄тма̄) перебувають на одному й тому ж дереві тіла, в одному й тому ж місці — в серці живої істоти, і лише той, хто звільнивсь від усіх матеріальних бажань, а також від скорботи, може з Божої ласки зрозуміти велич душі». Кр̣шн̣а є також джерелом Парама̄тми, як те стане зрозумілим з дальших глав, а Арджуна — це духовна іскра, атомічна душа, яка схильна забувати свою істинну природу, і яка потребує просвітлення, що його дає Кр̣шн̣а, або Його істинний представник (духовний вчитель).
“Nadduše (Paramātmā) i nepatrná duše (jīvātmā) se nacházejí na stejném stromě, kterým je tělo, ve stejném srdci živé bytosti. Jen ten, kdo je prostý všech hmotných tužeb a nářků, může milostí Nejvyššího poznat slávu duše.” Jak se ukáže v následujících kapitolách, Kṛṣṇa je také zdrojem Nadduše, a Arjuna je nepatrná duše, která zapomíná na svou skutečnou povahu. Proto je třeba, aby byla osvícena Kṛṣṇou či Jeho pravým zástupcem (duchovním učitelem).