TEXT 18
Bg 2.18
Текст
Tekst
нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣
ана̄ш́іно ’прамейасйа
тасма̄д йудгйасва бга̄рата
nityasyoktāḥ śarīriṇaḥ
anāśino ’prameyasya
tasmād yudhyasva bhārata
Послівний переклад
Synoniemen
анта-вантах̣—тлінне; іме—усі ці; деха̄х̣—матеріальні тіла; нітйасйа—вічного існування; укта̄х̣—так кажуть; ш́арı̄рін̣ах̣—втіленої душі; ана̄ш́інах̣—того, хто ніколи не підлягає руйнуванню; апрамейасйа—невимірного; тасма̄т—тому; йудгйасва—бийся; бга̄рата—нащадок Бгарати.
anta-vantaḥ — vergankelijk; ime — al deze; dehāḥ — materiële lichamen; nityasya — eeuwig bestaand; uktāḥ — zo wordt gezegd; śarīriṇaḥ — van de belichaamde ziel; anāśinaḥ — nooit te vernietigen; aprameyasya — onmeetbaar; tasmāt — daarom; yudhyasva — strijd; bhārata — o afstammeling van Bharata.
Переклад
Vertaling
Жива істота непідвладна руйнуванню, незмірна й вічна, лише тіло, в якому вона перебуває, приречене на загибель. Тому бийся, о нащадку Бгарати.
Het materiële lichaam van het onvernietigbare, onmeetbare en eeuwige levend wezen zal zeker vergaan. Strijd daarom, o afstammeling van Bharata.
Коментар
Betekenisverklaring
За своєю природою матеріальне тіло недовговічне. Воно може загинути одразу або ж через сто років — це лише питання часу. Зберігати тіло вічно неможливо. Проте, душа настільки мала, що ворог навіть не спроможний побачити її, годі казати про те, щоб убити. Як згадувалося в попередньому вірші, вона є такою дрібною, що її розміри навіть неможливо собі уявити. Таким чином, з обох поглядів немає приводу для скорботи, адже живу істоту неможливо знищити, а тривалість життя матеріального тіла, незважаючи на всі запобіжні заходи, все одно не вдасться продовжувати безмежно. Крихітна частка духовного цілого дістає певне матеріальне тіло залежно від своєї діяльності, і тому на протязі життя слід дотримуватись релігійних засад. У Веда̄нта-сӯтрах живу істоту визначено як світло, бо вона є невід’ємною часткою вищого світла; світло душі підтримує матеріальне тіло, так само, як сонячне світло підтримує життя всього всесвіту. Тільки-но душа покидає матеріальне тіло, воно починає розкладатись, отже, саме душа підтримує матеріальне тіло. Саме по собі тіло нічого не варте. Тому Арджуна отримав пораду стати до бою і не жертвувати справою релігії в ім’я якихось матеріальних тілесних розмірковувань.
Het materiële lichaam is van nature vergankelijk. Het kan onmiddellijk vergaan of na honderd jaar; het is alleen een kwestie van tijd. Men kan het onmogelijk voor onbepaalde tijd instandhouden. Maar de ziel is zo klein dat een vijand haar zelfs niet kan zien, laat staan doden. In het vorige vers werd al gezegd dat de ziel zo klein is dat niemand enig idee heeft hoe ze gemeten moet worden. Er is dus in geen enkel opzicht reden tot klagen, omdat het levend wezen op zich niet gedood kan worden; evenmin kan het materiële lichaam voor welke tijdsduur dan ook worden gered of voor altijd worden beschermd. Het minuscule deeltje van het spirituele geheel krijgt dit materiële lichaam door zijn activiteiten en daarom doet men er goed aan zijn voordeel te doen met het naleven van religieuze principes. In de Vedānta-sūtra’s wordt het levend wezen beschreven als licht, omdat het een integrerend deeltje is van het allerhoogste licht. Zoals het zonlicht het hele universum instandhoudt, zo houdt het licht van de ziel dit materiële lichaam in stand. Zodra de ziel uit dit materiële lichaam is, begint het lichaam te ontbinden; het is dus de ziel die het lichaam instandhoudt. Het lichaam zelf is onbelangrijk. Arjuna kreeg de raad om te vechten en het doel van religie niet op te offeren voor materiële, lichamelijke overwegingen.