TEXT 77

ТЕКСТ 77

Текст

тач ча сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа
рӯпам атй-адбгутам̇ харех̣
вісмайо ме маха̄н ра̄джан
хр̣шйа̄мі ча пунах̣ пунах̣

тач ча сам̇смр̣тя сам̇смр̣тя
рӯпам атй-адбхутам̇ харех̣
висмайо ме маха̄н ра̄джан
хр̣ш̣я̄ми ча пунах̣ пунах̣

Послівний переклад

Дума по дума

тат—те; ча—також; сам̇смр̣тйа—згадуючи; сам̇смр̣тйа—згадуючи; рӯпам—форму; аті—дуже; адбгутам—дивне; харех̣—Господа Кр̣шн̣и; вісмайах̣—дивне; ме—мій; маха̄н̣—великий; ра̄джан—о цар; хр̣шйа̄мі—я радію; ча—також; пунах̣ пунах̣—раз-у-раз.

тат – това; ча – също; сам̇смр̣тя – като си припомня; сам̇смр̣тя – като си припомня; рӯпам – форма; ати – много; адбхутам – прекрасна; харех̣ – на Бог Кр̣ш̣н̣а; висмаях̣ – чудо; ме – мой; маха̄н – голям; ра̄джан – о, царю; хр̣ш̣я̄ми – аз се наслаждавам; ча – също; пунах̣ пунах̣ – отново и отново.

Переклад

Превод

О царю, коли я згадую дивовижний образ Господа Кр̣шн̣и, мене охоплює ще більший захват, і я радію знову й знову.

О, царю, щом си припомня прекрасната форма на Бог Кр̣ш̣н̣а, аз съм безкрайно удивен и преизпълнен с непресъхваща радост.

Коментар

Пояснение

Виявилось, що Сан̃джайа милістю Вйа̄си також отримав можливість бачити всесвітню форму Кр̣шн̣и, явлену Арджуні. Сказано, що ніколи раніше Господь не являв цієї Своєї форми, лише Арджуна був гідний бачити її. Однак й інші великі віддані могли споглядати всесвітню форму Кр̣шн̣и, явлену Арджуні; серед них також був і Вйа̄са. Вйа̄са — один з великих відданих Господа, його вважають за можновладне втілення Кр̣шн̣и. Вйа̄са відкрив це знання своєму учневі Сан̃джайі, який потім знову і знову насолоджувався спогадами про чудовий образ Кр̣шн̣и, що був явлений Арджуні.

Става ясно, че по милостта на Вя̄са, Сан̃джая също е видял вселенската форма на Кр̣ш̣н̣а, показана на Арджуна. Беше казано, че Бог Кр̣ш̣н̣а никога преди не е показвал тази си форма. Тя е показана само на Арджуна, но независимо от това някои велики предани също са я видели и един от тях е Вя̄са. Той е измежду великите предани на Бога и е считан за могъщо въплъщение на Кр̣ш̣н̣а. Вя̄са открива всичко на своя ученик Сан̃джая, който отново се наслаждава на спомена за прекрасната форма на Кр̣ш̣н̣а.