TEXT 71
TEXT 71
Текст
Texte
ш́р̣н̣уйа̄д апі йо нарах̣
со ’пі муктах̣ ш́убга̄л лока̄н
пра̄пнуйа̄т пун̣йа-карман̣а̄м
śṛṇuyād api yo naraḥ
so ’pi muktaḥ śubhāḻ lokān
prāpnuyāt puṇya-karmaṇām
Послівний переклад
Synonyms
ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; анасӯйах̣—незаздрісний; ча—і; ш́р̣н̣уйа̄т—слухає; апі—неодмінно; йах̣—хто; нарах̣—людина; сах̣— він; апі—також; муктах̣—бувши звільненим; ш́убга̄н—сприятливих; лока̄н—планет; пра̄пнуйа̄т—він досягає; пун̣йа-карман̣а̄м— доброчесних.
śraddhā-vān: plein de foi; anasūyaḥ: non envieux; ca: et; śṛṇuyāt: entend; api: certes; yaḥ: qui; naraḥ: l’homme; saḥ: il; api: aussi; muktaḥ: étant libéré; śubhān: propices; lokān: les planètes; prāpnuyāt: il atteint; puṇya-karmaṇām: des gens pieux.
Переклад
Translation
А той, хто слухає її з вірою і без заздрості, звільнюється від наслідків гріховних вчинків і досягає сприятливих планет, де мешкають праведники.
Quant à celui qui l’écoute avec foi, sans envie, il s’affranchit des suites de ses actes coupables et atteint les planètes propices où vivent les gens pieux.
Коментар
Purport
У шістдесят сьомому вірші цієї глави Господь заборонив розповідати Ґı̄ту тим, хто заздрить Йому. Інакше кажучи, Бгаґавад-ґı̄та̄ призначена лише для відданих Господа. І все ж таки інколи трапляється, що відданий Кр̣шн̣і під час лекції читає із Бгаґавад-ґı̄ти перед аудиторією, яка складається також і з невідданих. Чому ж віддані роблять це? І тут пояснюється, що хоча не кожний є відданим, однак, є багато людей, які не заздрять Кр̣шн̣і. Вони вірять в Нього як у Верховного Бога-Особу. Якщо така людина чує про Господа від істинного відданого Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від усіх наслідків своїх гріховних вчинків і опиняється після смерті на планетах, де живуть тільки праведники. Тому навіть людина, яка не прагне стати чистим відданим Господа, лише слухаючи Бгаґавад-ґı̄ту, здобуває плодів праведної діяльності. Так, чистий відданий Господа надає можливості кожному, хто зустрічається йому на шляху, звільнитись від наслідків усіх гріховних вчинків й стати відданим.
Dans le soixante-septième verset de ce chapitre, le Seigneur a spécifiquement interdit que la Bhagavad-gītā soit exposée à ceux qui L’envient. La Bhagavad-gītā est donc uniquement destinée aux dévots. Pourtant, on voit parfois ces derniers donner des conférences publiques devant une audience où l’on ne trouve évidemment pas que des dévots. Comment cela peut-il se justifier ? Notre verset indique que parmi les hommes, nombreux sont ceux qui, sans être dévots de Kṛṣṇa, n’éprouvent envers Lui aucune jalousie, et ont foi en Dieu, la Personne Suprême. S’ils entendent parler du Seigneur des lèvres d’un authentique dévot, ils se verront aussitôt affranchis de toutes les suites de leurs fautes et atteindront les planètes où vivent les hommes vertueux. Ainsi, simplement en écoutant la Bhagavad-gītā, même celui qui ne cherche pas à devenir un pur dévot obtient au moins le résultat qui découle des actes vertueux. Le pur dévot offre à chacun l’occasion de se libérer de toutes les conséquences de ses péchés et de devenir un dévot du Seigneur.
Звичайно люди, над якими не тяжіють наслідки минулих гріховних вчинків, праведники, без ускладнень приходять до свідомості Кр̣шн̣и. Тут важливим є слово пун̣йа-карман̣а̄м. Воно стосується здійснення великих жертвопринесень. Той, хто служить Господу з відданістю й благочестям, але ще не очистивсь остаточно, може досягти планетної системи Полярної зорі, тобто Дгрувалоки, де править Дгрува Маха̄ра̄джа. Він — великий відданий Господа, і в його розпорядженні перебуває особлива планета: Полярна зоря.
Les hommes libérés de toutes les répercussions de leurs actes coupables, les hommes vertueux, adoptent en général très facilement la conscience de Kṛṣṇa. Le mot puṇya-karmaṇām employé ici mérite qu’on s’y arrête. Il renvoie à l’exécution de grands sacrifices mentionnés dans les Écrits védiques, tel l’aśvamedha-yajña. Les êtres qui s’avèrent vertueux dans l’accomplissement du service de dévotion, mais ne sont pas entièrement purs, pourront atteindre l’étoile polaire, Dhruvaloka, où règne Dhruva Mahārāja, un grand dévot du Seigneur.