Skip to main content

TEXT 66

TEXT 66

Текст

Tekst

сарва-дгарма̄н парітйаджйа
ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо
мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣
sarva-dharmān parityajya
mām ekaṁ śaraṇaṁ vraja
ahaṁ tvāṁ sarva-pāpebhyo
mokṣayiṣyāmi mā śucaḥ

Послівний переклад

Synonyms

сарва-дгарма̄н—усе розмаїття релігій; парітйаджйа—залишаючи; ма̄м—Мені; екам—лише; ш́аран̣ам—щоб віддатися; враджа—йди; ахам—Я; тва̄м—тебе; сарва—усіх; па̄пебгйах̣—від гріховних наслідків; мокшайішйа̄мі—позбавлю; ма̄—не; ш́учах̣—хвилюйся.

sarva-dharmān — alle former for religion; parityajya — idet du opgiver; mām — til Mig; ekam — kun; śaraṇam — for overgivelse; vraja — gå; aham — Jeg; tvām — dig; sarva — fra alle; pāpebhyaḥ — syndige reaktioner; mokṣayiṣyāmi — vil udfri; — ikke; śucaḥ — frygt.

Переклад

Translation

Залиш усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх наслідків твоїх гріховних вчинків. Не бійся нічого.

Opgiv alle forskellige former for religion og overgiv dig blot til Mig. Jeg skal udfri dig fra alle syndige reaktioner. Frygt ikke.

Коментар

Purport

Господь описав різні форми знання й релігії — знання про Вищого Брахмана, знання про Парама̄тму, знання про різні соціальні статуси й класи суспільного життя, знання про життя у відреченні, знання про одмежування від прив’язаностей, опанування чуттів і розуму, про медитацію тощо. Багатьма шляхами Він описав різні типи релігії. Тепер, підсумовуючи зміст Бгаґавад-ґı̄ти, Господь каже, що Арджуна повинен відкинути все, про що він дізнався — йому слід просто впокоритися Кр̣шн̣і, — така самовіддача звільнить його від наслідків гріховних вчинків, тому що його оберігатиме Сам Господь.

FORKLARING: Herren har beskrevet forskellige former for viden og religiøse procedurer såsom viden om den Højeste Brahman, viden om Oversjælen, viden om samfundets forskellige ordener og livsstatusser, viden om forsagelsens orden, viden om utilknytning, om beherskelse af sanserne og sindet, meditation osv. Han har på så mange måder beskrevet forskellige slags religion. Som opsummering af Bhagavad-gītā anbefaler Herren nu, at Arjuna skal opgive alle de fremgangsmåder, han hidtil har fået forklaret. Han skal ganske enkelt overgive sig til Kṛṣṇa. Denne overgivelse vil redde ham fra alle mulige syndige reaktioner, for Herren lover personligt at beskytte ham.

У сьомій главі сказано, що лише той, хто повністю звільнився від наслідків своїх гріховних вчинків, зможе поклонятись Господу Кр̣шн̣і. Можна подумати, що людина, яка не звільнилась від наслідків гріховних вчинків, не зможе стати на шлях відданого служіння. Щоб розвіяти подібні сумніви, тут сказано, що навіть якщо людина не звільнилась від усіх наслідків гріховних вчинків, віддане служіння Господу Ш́рı̄ Кр̣шн̣і очистить її саме по собі. Нема потреби в якихось напружених зусиллях, щоб звільнитись від гріховних наслідків. Потрібно лише без вагань прийняти Кр̣шн̣у як найвищого спасителя всіх живих істот, і з вірою та любов’ю довіритись Йому.

I kapitel 7 (vers 28) blev det forklaret, at kun den, der er fri for alle syndige reaktioner, kan begynde at tilbede Herren Kṛṣṇa. Det kunne foranledige én til at tro, at medmindre man er fri for alle syndige reaktioner, kan man ikke påbegynde overgivelsesprocessen. For at tilbagevise en sådan tvivl udtales det her, at selv om man ikke er fri for al synd, bliver man automatisk befriet ved slet og ret at overgive sig til Śrī Kṛṣṇa. Det er ikke nødvendigt at arbejde hårdt for at befri sig fra syndige reaktioner. Man skal ufortøvet acceptere Kṛṣṇa som alle levende væseners højeste befrier. Med tro og kærlighed skal man overgive sig til Ham.

Те, як люди віддаються Кр̣шн̣і, описано в Харі-бгакті-віла̄сі (11.676):

Processen for overgivelse til Kṛṣṇa bliver beskrevet i Hari-bhakti- vilāsa (11.676):

а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣
пра̄тікӯлйасйа варджанам
ракшішйатı̄ті віш́ва̄со
ґоптр̣тве варанам̇ татга̄
а̄тма-нікшепа-ка̄рпан̣йе
шад̣-відга̄ ш́аран̣а̄ґатіх̣
ānukūlyasya saṅkalpaḥ
prātikūlyasya varjanam
rakṣiṣyatīti viśvāso
goptṛtve varaṇaṁ tathā
ātma-nikṣepa-kārpaṇye
ṣaḍ-vidhā śaraṇāgatiḥ

На шляху віри й любові необхідно лише прийняти ті релігійні засади, які в кінцевім підсумку приведуть до відданого служіння Господеві. Можна працювати за фахом згідно із своїм соціальним становищем, але якщо, виконуючи свої обов’язки, людина не приходить до свідомості Кр̣шн̣и, то вся її праця марна. Треба уникати всього, що заважає свідомості Кр̣шн̣и. Слід твердо вірити, що за будь-яких обставин Кр̣шн̣а захистить від усіх труднощів. Нема потреби приділяти зайвої уваги підтримуванню душі в тілі. Кр̣шн̣а подбає про це. Треба завжди вважати себе безпомічним і бачити в Кр̣шн̣і єдину основу свого життєвого поступу. Досить людині серйозно розпочати віддане служіння Господеві, як вона, сповнена свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж звільнюється від усієї скверни матеріальної природи. Існують різні форми релігії й різні способи очищення, засновані на розвиткові знання, на медитації в системі містичної йоґи тощо, але той, хто вручив себе Кр̣шн̣і, може обійтись без усього цього. Просто впокорившись Кр̣шн̣і, можна уникнути зайвої трати часу, досягти усіх позитивних результатів й звільнитись від усіх наслідків гріховних вчинків.

Ifølge den hengivne proces bør man udelukkende acceptere sådanne religiøse principper, der yderst set fører til Herrens hengivne tjeneste. Man kan udføre en bestemt beskæftigelsesmæssig pligt i henhold til sin position i den sociale orden, men hvis man ved at gøre sin pligt ikke kommer til stadiet af Kṛṣṇa-bevidsthed, er alle ens aktiviteter nyttesløse. Man bør undgå alt, der ikke leder til det perfekte stade af Kṛṣṇa-bevidsthed. Man må have tillid til, at Kṛṣṇa under alle omstændigheder beskytter én mod alle vanskeligheder. Man behøver ikke bekymre sig om, hvordan man skal opretholde livet. Det skal Kṛṣṇa nok sørge for. Man bør altid betragte sig selv som hjælpeløs og anse Kṛṣṇa for at være det eneste grundlag for sit fremskridt i livet. Så snart man seriøst engagerer sig i hengiven tjeneste til Herren i fuld Kṛṣṇa-bevidsthed, bliver man omgående renset for al forurening fra den materielle natur. Der er mange forskellige religiøse metoder og renselsesprocesser såsom udvikling af viden, meditation i det mystiske yoga-system osv., men den, der overgiver sig til Kṛṣṇa, behøver ikke følge så mange metoder. Denne ligefremme overgivelse til Kṛṣṇa redder én fra at spilde tiden til ingen verdens nytte. På den måde kan man gøre hele fremskridtet på én gang og blive befriet for alle syndige reaktioner.

Треба, щоб людину приваблював чудовий образ Кр̣шн̣и. Ім’я «Кр̣шн̣а» означає «той, що приваблює всіх». Щасливим є той, кого приваблює Кр̣шн̣а, сповнений вроди, всесильний, всемогутній. Трансценденталісти бувають різних типів: одні поринають в безособистісний Брахман, інші медитують на Парама̄тму й т. ін., але серце вищого трансценденталіста привертається до особистісного аспекту Верховного Бога-Особи. І серед цих вищих трансценденталістів найбільш досконалим є той, кого приваблює Верховний Бог-Особа, Сам Кр̣шн̣а. Іншими словами, віддане служіння Кр̣шн̣і в повній свідомості — це серцевина усього знання, і в цьому — суть усієї Бгаґавад-ґı̄ти. До розряду трансценденталістів належать карма- йоґи, філософи-емпірики, містики й віддані, але найкращі з-поміж них — чисті віддані. Дуже важливими є тут слова ма ш́учах̣ — «не бійся, не сумнівайся, не турбуйся». В людини може з’явитись почуття розгубленості: «Як це, — відмовитись від усіх різновидів релігії й просто вручити себе Кр̣шн̣і?» Але це зайві турботи.

Man bør være tiltrukket af det smukke syn af Kṛṣṇa. Hans navn er Kṛṣṇa, fordi Han er alttiltrækkende. Den, der bliver tiltrukket af det smukke, almægtige, kraftfulde syn af Kṛṣṇa, er heldig. Der er forskellige slags transcendentalister. Nogle er knyttet til den upersonlige Brahman- opfattelse, andre er tiltrukket af Oversjæls-aspektet osv., men den, der er tiltrukket af Guddommens Højeste Personligheds personlige aspekt, og frem for alt den, der er tiltrukket af Guddommens Højeste Personlighed som Kṛṣṇa Selv, er den mest fuldendte transcendentalist. Hengiven tjeneste til Kṛṣṇa i fuld bevidsthed er med andre ord den mest fortrolige del af al kundskab, hvilket er essensen af hele Bhagavad-gītā. Karma-yogīer, empiriske filosoffer, mystikere og hengivne kaldes alle transcendentalister, men en ren hengiven er den bedste af alle. De særlige ord, der anvendes her, mā śucaḥ – “frygt ikke, tøv ikke, vær ikke bekymret” – er yderst betydningsfulde. Måske er man usikker på, hvordan man kan opgive alle former for religion og blot overgive sig til Kṛṣṇa, men en sådan bekymring er unødig.