TEXT 59

Текст

Verš

йад ахан̇ка̄рам а̄ш́рітйа
на йотсйа іті манйасе
мітгйаіша вйаваса̄йас те
пракр̣тіс тва̄м̇ нійокшйаті

yad ahaṅkāram āśritya
na yotsya iti manyase
mithyaiṣa vyavasāyas te
prakṛtis tvāṁ niyokṣyati

Послівний переклад

Synonyma

йат—якщо; ахан̇ка̄рам—оманного его; а̄ш́рітйа—знаходячи притулок; на йотсйе—я не буду воювати; іті—таким чином; манйасе—ти думаєш; мітгйа̄ ешах̣—все це оманне; вйаваса̄йах̣—рішучість; те—твоя; пракр̣тіх̣—матеріальна природа; тва̄м—ти; нійокшйаті—втягнешся.

yat — jestliže; ahaṅkāram — falešného ega; āśritya — přijímající útočiště; na yotsye — nebudu bojovat; iti — tak; manyase — myslíš si; mithyā eṣaḥ — to vše je klamné; vyavasāyaḥ — rozhodnost; te — tvá; prakṛtiḥ — přirozenost; tvām — tebe; niyokṣyati — zaměstná.

Переклад

Překlad

Якщо ти знехтуєш Моїми вказівками і не станеш до бою, то обереш неправильний шлях. Твоя власна природа примусить тебе взяти участь у битві.

Jestliže nebudeš jednat podle Mého pokynu a bojovat, budeš sveden. Tvá povaha tě přiměje k boji.

Коментар

Význam

Арджуна був уроджений воїн, кшатрійа, і його обов’язок велів йому битись. Однак оманне его змушувало його остерігатись, що він буде страждати від наслідків убивства свого вчителя, діда, друзів. Фактично він вважав себе господарем становища, так, ніби від нього залежали гарні чи погані наслідки його діяльності. Він забув про Господа, що був присутній там і який закликав його битись. Така забудькуватість властива обумовленій душі. Верховний Бог-Особа підказує, що таке добро, і що — зло, і людині для досягнення досконалого життя залишається просто діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Ніхто не може знати свою долю краще від Господа. Тому найліпше — це прийняти до уваги Його вказівки і діяти відповідно. Ніхто не може нехтувати веліннями Верховного Бога-Особи, або ухилятись виконувати розпорядження духовного вчителя, представника Господа. Людині слід без вагань виконувати те, що велить Верховний Бог-Особа, і Кр̣шн̣а захистить її за всіх обставин.

Arjuna byl válečník a narodil se s kšatrijskou povahou. Jeho přirozenou povinností tedy bylo bojovat. Vlivem falešného ega se však obával, že zabitím svého učitele, děda a přátel by si přivodil reakce za hříšné jednání. Považoval se za pána svých činů, jako kdyby sám rozhodoval o jejich dobrých a špatných výsledcích. Zapomněl, že je u něho Nejvyšší Osobnost Božství a nabádá ho, aby bojoval. Tak vypadá zapomnětlivost podmíněné duše. O tom, co je dobré a co špatné, rozhoduje Nejvyšší Osobnost a živá bytost má jen jednat s vědomím Kṛṣṇy, aby dosáhla dokonalosti života. Nikdo nemůže znát svůj osud tak, jak ho zná Nejvyšší Pán; proto je nejlépe přijmout Pánův pokyn a pak jednat. Je nutné neopomíjet nařízení Nejvyšší Osobnosti Božství či duchovního učitele, který je zástupcem Boha. Všichni by měli bez váhání jednat, aby splnili Pánův příkaz — tak budou za všech okolností v bezpečí.