Skip to main content

TEXTS 51-53

第51・52・53節

Текст

テキスト

буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
buddhyā viśuddhayā yukto
dhṛtyātmānaṁ niyamya ca
śabdādīn viṣayāṁs tyaktvā
rāga-dveṣau vyudasya ca
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
vivikta-sevī laghv-āśī
yata-vāk-kāya-mānasaḥ
dhyāna-yoga-paro nityaṁ
vairāgyaṁ samupāśritaḥ
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате
ahaṅkāraṁ balaṁ darpaṁ
kāmaṁ krodhaṁ parigraham
vimucya nirmamaḥ śānto
brahma-bhūyāya kalpate

Послівний переклад

Synonyms

буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

buddhyā — 知性によって; viśuddhayā — 完全に浄化された;yuktaḥ — 従事した; dhṛtyā — 決意によって; ātmānam — 自己; niyamya — 規制して; ca — もまた; śabda-ādīn — 音のような; viṣayān — 感覚の対象; tyaktvā — 捨てること; rāga — 執着; dveṣau — そして嫌悪; vyudasya — 捨てる; ca — もまた; vivikta-sevī — 人里離れたところに住むこと; laghu-āśī — 少しだけ食べる; yata — 支配して; vāk —言葉; kāya —体; mānasaḥ — そして心; dhyāna-yoga-paraḥ — 三昧にある; nityam — 一日24時間; vairāgyam — 無執着;samupāśritaḥ —~頼りにして; ahańkāram — 偽我意識; balam — 偽りの強さ; darpam — 偽りの自尊心; kāmam— 欲望; krodham — 怒り; parigraham — そして物質的なものを受け入れること; vimucya — ~から解放されて; nirmamaḥ— 所有の意識がない; śāntaḥ —穏やかな;brahma-bhūyāya — 自己の悟りのための; kalpate — 資格がある。

Переклад

Translation

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

知性により浄化され、決意により心を支配し、感覚満足の対象を放棄し、愛憎から解放されることにより、人里離れた所に住み、僅かだけ食べ、言葉の力や心や体を支配し、常に三昧にあり、執着せず、偽我意識、偽の力、偽の自尊心、欲望、怒りや偽の所有欲を持たず、物質的なものを受け入れず、穏やかな人は自己の悟りの段階に高められる。

Коментар

Purport

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):

 人が知性により浄化されると徳の様式に位置されるようになり、心を支配し常に三昧を味わうようになる。彼は感覚満足の対象に執着せず、何を行っても愛憎から自由である。執着しない人はそのように自然に人里離れた所に住むことを好み、必要以上食べず、体と心の動きを支配するようになる。また自分が体であると考えないので偽我意識を持つこともない。様々な栄養物を取って立派な体を作ろうともしない。自分が体であると考えないので誤った自尊心を持たない。主の恩寵によって与えられた物で満足し、感覚満足が得られないといって怒ることもない。感覚満足の対象を手に入れようと努力することもない。彼は偽我意識から完全に解放され、物質的な物事には全く執着しない。それがブラフマブータの段階と呼ばれるブラフマンの自己の悟りの段階である。生命が物質的なものではないと悟ることにより、穏やかになり心が乱されなくなる。

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
āpūryamāṇam acala-pratiṣṭhaṁ
samudram āpaḥ praviśanti yadvat
tadvat kāmā yaṁ praviśanti sarve
sa śāntim āpnoti na kāma-kāmī

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

「無数の河川が流れ込んでも海は泰然として不変であるごとく、欲望が次々に起こっても、追わず取り合わぬ人は平安であるが、欲望を満足させようと努める者はそうではない」と『、ハガヴァッド・ギーター』(二・七十)で述べられている。