Skip to main content

TEXTS 51-53

TEXTS 51-53

Текст

Text

буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
buddhyā viśuddhayā yukto
dhṛtyātmānaṁ niyamya ca
śabdādīn viṣayāṁs tyaktvā
rāga-dveṣau vyudasya ca
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
vivikta-sevī laghv-āśī
yata-vāk-kāya-mānasaḥ
dhyāna-yoga-paro nityaṁ
vairāgyaṁ samupāśritaḥ
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате
ahaṅkāraṁ balaṁ darpaṁ
kāmaṁ krodhaṁ parigraham
vimucya nirmamaḥ śānto
brahma-bhūyāya kalpate

Послівний переклад

Synonyms

буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

buddhyā — with the intelligence; viśuddhayā — fully purified; yuktaḥ — engaged; dhṛtyā — by determination; ātmānam — the self; niyamya — regulating; ca — also; śabda-ādīn — such as sound; viṣayān — the sense objects; tyaktvā — giving up; rāga — attachment; dveṣau — and hatred; vyudasya — laying aside; ca — also; vivikta-sevī — living in a secluded place; laghu-āśī — eating a small quantity; yata — having controlled; vāk — speech; kāya — body; mānasaḥ — and mind; dhyāna-yoga-paraḥ — absorbed in trance; nityam — twenty-four hours a day; vairāgyam — detachment; samupāśritaḥ — having taken shelter of; ahaṅkāram — false ego; balam — false strength; darpam — false pride; kāmam — lust; krodham — anger; parigraham — and acceptance of material things; vimucya — being delivered from; nirmamaḥ — without a sense of proprietorship; śāntaḥ — peaceful; brahma-bhūyāya — for self-realization; kalpate — is qualified.

Переклад

Translation

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

Being purified by his intelligence and controlling the mind with determination, giving up the objects of sense gratification, being freed from attachment and hatred, one who lives in a secluded place, who eats little, who controls his body, mind and power of speech, who is always in trance and who is detached, free from false ego, false strength, false pride, lust, anger, and acceptance of material things, free from false proprietorship, and peaceful – such a person is certainly elevated to the position of self-realization.

Коментар

Purport

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):

When one is purified by intelligence, he keeps himself in the mode of goodness. Thus one becomes the controller of the mind and is always in trance. He is not attached to the objects of sense gratification, and he is free from attachment and hatred in his activities. Such a detached person naturally prefers to live in a secluded place, he does not eat more than what he requires, and he controls the activities of his body and mind. He has no false ego because he does not accept the body as himself. Nor has he a desire to make the body fat and strong by accepting so many material things. Because he has no bodily concept of life, he is not falsely proud. He is satisfied with everything that is offered to him by the grace of the Lord, and he is never angry in the absence of sense gratification. Nor does he endeavor to acquire sense objects. Thus when he is completely free from false ego, he becomes nonattached to all material things, and that is the stage of self-realization of Brahman. That stage is called the brahma-bhūta stage. When one is free from the material conception of life, he becomes peaceful and cannot be agitated. This is described in Bhagavad-gītā (2.70):

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
āpūryamāṇam acala-pratiṣṭhaṁ
samudram āpaḥ praviśanti yadvat
tadvat kāmā yaṁ praviśanti sarve
sa śāntim āpnoti na kāma-kāmī

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

“A person who is not disturbed by the incessant flow of desires – that enter like rivers into the ocean, which is ever being filled but is always still – can alone achieve peace, and not the man who strives to satisfy such desires.”