Skip to main content

TEXTS 51-53

ТЕКСТОВЕ 51 – 53

Текст

Текст

буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
буддхя̄ вишуддхая̄ юкто
дхр̣тя̄тма̄нам ниямя ча
шабда̄дӣн виш̣ая̄мс тяктва̄
ра̄га-двеш̣ау вюдася ча
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
вивикта-севӣ лагхв-а̄шӣ
ята-ва̄к-ка̄я-ма̄насах̣
дхя̄на-йога-паро нитям
ваира̄гям самупа̄шритах̣
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате
аханка̄рам балам дарпам
ка̄мам кродхам париграхам
вимучя нирмамах̣ ша̄нто
брахма-бхӯя̄я калпате

Послівний переклад

Дума по дума

буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

буддхя̄ – с интелигентност; вишуддхая̄ – напълно пречистен; юктах̣ – зает; дхр̣тя̄ – с решителност; а̄тма̄нам – себето; ниямя – регулира; ча – също; шабда-а̄дӣн – такива като звук; виш̣ая̄н – обектите на сетивата; тяктва̄ – се отказва; ра̄га – привързаност; двеш̣ау – и отвращение; вюдаси – изоставя; ча – също; вивикта-севӣ – живее на усамотено място; лагху-а̄шӣ – яде малко; ята – с контрол; ва̄к – реч; ка̄я – тяло; ма̄насах̣ – и ум; дхя̄на-йога-парах̣ – потънал в транс; нитям – двайсет и четири часа в денонощието; ваира̄гям – непривързаност; самупа̄шритах̣ – приел подслон; аханка̄рам – фалшиво его; балам – фалшива сила; дарпам – фалшива гордост; ка̄мам – похот; кродхам – гняв; париграхам – и алчност; вимучя – освободен от; нирмамах̣ – без чувство за собственост; ша̄нтах̣ – спокоен; брахма-бхӯя̄я – за себепознание; калпате – е достоен.

Переклад

Превод

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

Човек, пречистен чрез интелигентността си и решително контролиращ ума, отдръпнал се от обектите за сетивно наслаждение, освободен от привързаност и ненавист; който живее на усамотено място, яде малко, владее тялото, ума и речта си и винаги е в транс; който е безпристрастен, освободен от фалшиво его, фалшива сила, фалшива гордост, от похот, гняв и алчност; лишен от чувство за собственост и изпълнен със спокойствие – такъв човек несъмнено се е издигнал до себепознанието.

Коментар

Коментар

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):

Когато се пречисти чрез интелигентността си, човек се намира в гун̣ата на доброто. Така обуздава ума и винаги е в състояние на транс. Той не се стреми към обектите за сетивно наслаждение и в дейностите си не проявява привързаност и отвращение. Естествено предпочита да живее на усамотено място, не яде повече от необходимото и контролира дейностите на тялото и ума си. Няма фалшиво его, защото не се отъждествява с тялото. Нито пък желае да направи тялото си здраво и силно с помощта на материални средства. Понеже няма телесно схващане за живота, той не е фалшиво горд. Удовлетворен е от всичко, което му се предлага по милостта на Бога, и не се дразни от липсата на наслада; нито се стреми към обекти за сетивно наслаждение. Така, освободен напълно от фалшивото его, той загубва привързаността си към материалните неща и тогава осъзнава Брахман. Това ниво се нарича брахма-бхӯта. Когато се освободи от материалното схващане за живота, човек се успокоява и нищо не му пречи. Това е описано в Бхагавад-гӣта̄ (2.70):

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
а̄пӯряма̄н̣ам ачала-пратиш̣т̣хам
самудрам а̄пах̣ правишанти ядват
тадват ка̄ма̄ ям правишанти сарве
са ша̄нтим а̄пноти на ка̄ма-ка̄мӣ

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

„Човек, необезпокояван от постоянния прилив на желания, е подобен на океана с нахлуващите в него реки – те непрестанно го пълнят, но той остава неизменен. Само такъв човек постига мир, а не този, който се стреми да удовлетвори желанията си.“