TEXT 49
TEXT 49
Текст
Texte
джіта̄тма̄ віґата-спр̣хах̣
наішкармйа-сіддгім̇ парама̄м̇
саннйа̄сена̄дгіґаччгаті
jitātmā vigata-spṛhaḥ
naiṣkarmya-siddhiṁ paramāṁ
sannyāsenādhigacchati
Послівний переклад
Synonyms
асакта-буддгіх̣—з неприв’язаним інтелектом; сарватра—скрізь; джіта-а̄тма̄—опановуючи розум; віґата-спр̣хах̣—без матеріальних бажань; наішкармйа-сіддгім—досконалості у відсутності наслідків; парама̄м—верховної; саннйа̄сена—життям у відреченні; адгіґаччгаті—досягає.
asakta-buddhiḥ: ayant une intelligence détachée; sarvatra: partout; jita-ātmā: ayant la maîtrise du mental; vigata-spṛhaḥ: sans désir matériel; naiṣkarmya-siddhim: la perfection de l’affranchissement des suites de l’action; paramām: suprême; sannyāsena: par l’ordre du renoncement; adhigacchati: on atteint.
Переклад
Translation
Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.
L’homme maître de lui et détaché, qui délaisse les plaisirs matériels, peut s’émanciper totalement des suites de ses actes grâce à la pratique du renoncement.
Коментар
Purport
Істинне відречення полягає в тому, що людина постійно відчуває себе невід’ємною часткою Верховного Господа, отже, розуміє, що не має права насолоджуватись плодами своєї праці. А що вона є невід’ємною часткою Верховного Господа, то плодами її праці повинен насолоджуватись Верховний Господь. Це і є свідомість Кр̣шн̣и. Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и — істинний саннйа̄сı̄, що живе у відреченні. Спрямовуючи розум до Кр̣шн̣и, людина стає задоволеною, бо діє во ім’я Верховного Господа. Вона втрачає схильність до чогось матеріального, і вже не розуміє, як можна шукати якогось іншого задоволення поза трансцендентним щастям, яке походить із служіння Господеві. Вважають, що саннйа̄сı̄ вільний від наслідків своїх минулих дій, але людина, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином досягає такого стану досконалості, навіть без формального посвячення в саннйа̄су. Такий стан усвідомлення називають йоґа̄рӯдгою, або досконалим ступенем йоґи. Як сказано в третій главі: йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄т — «той, хто черпає задоволення в собі, не боїться наслідків своїх дій».
Le vrai renoncement consiste à toujours se considérer comme une partie intégrante du Seigneur Suprême, n’ayant à ce titre aucun droit de jouir du fruit de ses actes. N’étant nous-mêmes que d’infimes parcelles du Seigneur, c’est à Lui que doit revenir la jouissance des fruits de nos actes. C’est ce qu’on appelle la conscience de Kṛṣṇa. Celui qui agit dans la conscience de Kṛṣṇa est un vrai sannyāsī, un véritable renonçant. Il est satisfait, car il agit pour le Suprême. Il ne s’attache donc à rien de matériel. Il a pour habitude de ne trouver de plaisir que dans la félicité spirituelle que lui procure le service de dévotion. Le sannyāsī est censé être affranchi des suites de ses actes passés; or, l’être fixé dans la conscience de Kṛṣṇa atteint tout naturellement cette perfection, sans même avoir à embrasser l’ordre du renoncement. L’état d’esprit dépeint plus haut porte le nom de yogārūḍha, et il constitue la perfection du yoga. Comme nous l’avons vu au troisième chapitre: yas tv ātma-ratir eva syāt – celui qui trouve ainsi en lui-même sa satisfaction ne redoute plus les effets consécutifs à l’acte.