TEXT 49
TEXT 49
Текст
Tekst
джіта̄тма̄ віґата-спр̣хах̣
наішкармйа-сіддгім̇ парама̄м̇
саннйа̄сена̄дгіґаччгаті
jitātmā vigata-spṛhaḥ
naiṣkarmya-siddhiṁ paramāṁ
sannyāsenādhigacchati
Послівний переклад
Synonyms
асакта-буддгіх̣—з неприв’язаним інтелектом; сарватра—скрізь; джіта-а̄тма̄—опановуючи розум; віґата-спр̣хах̣—без матеріальних бажань; наішкармйа-сіддгім—досконалості у відсутності наслідків; парама̄м—верховної; саннйа̄сена—життям у відреченні; адгіґаччгаті—досягає.
asakta-buddhiḥ — med utilknyttet intelligens; sarvatra — overalt; jita-ātmā — med beherskelse af sindet; vigata-spṛhaḥ — uden materielle ønsker; naiṣkarmya-siddhim — ikke-reaktionens fuldkommenhed; paramām — den højeste; sannyāsena — gennem den forsagende orden; adhigacchati — man opnår.
Переклад
Translation
Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.
Den, der er selvbehersket og utilknyttet, og som tilsidesætter al materiel nydelse, kan ved at udøve forsagelse opnå det højeste fuldendte stadie af frihed fra enhver reaktion.
Коментар
Purport
Істинне відречення полягає в тому, що людина постійно відчуває себе невід’ємною часткою Верховного Господа, отже, розуміє, що не має права насолоджуватись плодами своєї праці. А що вона є невід’ємною часткою Верховного Господа, то плодами її праці повинен насолоджуватись Верховний Господь. Це і є свідомість Кр̣шн̣и. Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и — істинний саннйа̄сı̄, що живе у відреченні. Спрямовуючи розум до Кр̣шн̣и, людина стає задоволеною, бо діє во ім’я Верховного Господа. Вона втрачає схильність до чогось матеріального, і вже не розуміє, як можна шукати якогось іншого задоволення поза трансцендентним щастям, яке походить із служіння Господеві. Вважають, що саннйа̄сı̄ вільний від наслідків своїх минулих дій, але людина, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином досягає такого стану досконалості, навіть без формального посвячення в саннйа̄су. Такий стан усвідомлення називають йоґа̄рӯдгою, або досконалим ступенем йоґи. Як сказано в третій главі: йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄т — «той, хто черпає задоволення в собі, не боїться наслідків своїх дій».
FORKLARING: Virkelig forsagelse vil sige altid at betragte sig selv som en uadskillelig del af den Højeste Herre og således tænke, at man ingen ret har til at nyde resultaterne af sit arbejde. Da man er en uadskillelig del af den Højeste Herre, skal resultaterne af ens arbejde nydes af Ham. Dette er sand Kṛṣṇa-bevidsthed. Den, der handler i Kṛṣṇa- bevidsthed, er virkelig en sannyāsī, en person i forsagelsens orden. En sådan mentalitet gør én tilfreds, for man handler rent faktisk for den Højeste. På den måde er man ikke knyttet til noget materielt. Man vænner sig til ikke at nyde andet end den transcendentale glæde, der kommer fra Herrens tjeneste. En sannyāsī formodes at være fri for reaktioner på sine tidligere handlinger, men en person, der er Kṛṣṇa-bevidst, opnår automatisk denne fuldendelse selv uden at acceptere den såkaldte forsagelsens orden. Denne sindstilstand kaldes yogārūḍha eller det fuldkomne yoga-stadie. Som det bliver bekræftet i kapitel 3 (vers 17), yas tv ātma-ratir eva syāt: Den, der er tilfreds i sig selv, behøver ikke at frygte nogen form for reaktion på sine handlinger.