TEXT 22
TEXT 22
Текст
Texte
ка̄рйе сактам ахаітукам
ататтва̄ртга-вад алпам̇ ча
тат та̄масам уда̄хр̣там
kārye saktam ahaitukam
atattvārtha-vad alpaṁ ca
tat tāmasam udāhṛtam
Послівний переклад
Synonyms
йат—те, яке; ту—але; кр̣тсна-ват—як найважливіше; екасмін— до одного різновиду; ка̄рйе—роботи; сактам—прив’язане; ахаітукам—без причини; ататтва-артга-ват—без знання реальності; алпам—дуже обмежене; ча—і; тат—те; та̄масам—у ґун̣і темряви; уда̄хр̣там—кажуть, що.
yat: ce qui; tu: mais; kṛtsna-vat: comme si c’était tout; ekasmin: à une; kārye: action; saktam: attaché; ahaitukam: sans cause; atattva-artha-vat: sans connaissance de la réalité; alpam: très restreint; ca: et; tat: cela; tāmasam: dans l’ignorance; udāhṛtam: est dit être.
Переклад
Translation
Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.
Quant au savoir restreint par lequel, sans connaître la vérité, on s’attache à une seule forme d’action comme si elle était tout, on le dit venu des ténèbres de l’ignorance.
Коментар
Purport
«Знання», яким наділена пересічна людина, завжди перебуває в ґун̣і пітьми, або невігластва, тому що кожна обумовлена жива істота народжується в ґун̣і невігластва. Хто не розвиває свого знання за допомогою авторитетів або ж настанов ш́а̄стр, — його знання не виходить за межі матеріального тіла. Він не дбає про те, щоб діяти згідно з вказівками священних ш́а̄стр. Для нього Бог — це гроші, а знання зводиться до задоволення тілесних потреб. Подібне знання не має нічого спільного з Абсолютною Істиною. Воно в більшій або меншій мірі нагадує знання тварин: знання того, як спати, їсти, захищатись, злягатись. Саме таке знання змальовано тут як породження ґун̣и пітьми. Іншими словами, знання, яке стосується духовної душі поза цим тілом, називають знанням у ґун̣і благочестя; знання, що породжує численні теорії й доктрини на основі звичайної логіки й розумувань, походить з ґун̣и пристрасті; а знання, яке дбає лише про тіло, відносять до ґун̣и невігластва.
Le « savoir » de l’homme ordinaire relève toujours des ténèbres de l’ignorance, puisque les êtres conditionnés naissent tous dans l’ignorance. Ses connaissances se limitent au corps car elles ne s’appuient sur aucune autorité spirituelle, aucune Écriture. L’homme du commun ne se soucie pas le moins du monde d’agir conformément aux préceptes scripturaires. Pour lui, Dieu c’est l’argent, et le savoir ce qui permet de satisfaire les demandes du corps. Un tel savoir n’aborde en rien la Vérité Absolue. Plus ou moins identique à celui de l’animal, il se rapporte aux nécessités de base: manger, dormir, s’accoupler et se défendre. D’après ce verset, il provient du guṇa des ténèbres, du guṇa de l’ignorance.
En d’autres mots, le savoir concernant l’âme spirituelle située au-delà du corps relève de la vertu. Le savoir qui, par le biais de la logique matérielle et de la spéculation intellectuelle, engendre toutes sortes de théories et de doctrines procède de la passion. Enfin, celui qui ne touche qu’au maintien du corps dans le confort dérive de l’ignorance.