TEXT 21

Текст

Tekstas

пр̣тгактвена ту йадж джн̃а̄нам̇
на̄на̄-бга̄ва̄н пр̣тгаґ-відга̄н
ветті сарвешу бгӯтешу
тадж джн̃а̄нам̇ віддгі ра̄джасам

pṛthaktvena tu yaj jñānaṁ
nānā-bhāvān pṛthag-vidhān
vetti sarveṣu bhūteṣu
taj jñānaṁ viddhi rājasam

Послівний переклад

Synonyms

пр̣тгактвена—через розподіл; ту—але; йат—котре; джн̃а̄нам— знання; на̄на̄-бга̄ва̄н—різноманітні ситуації; пр̣тгак-відга̄н—різні; ветті—знає; сарвешу—у всіх; бгӯтешу—живих істотах; тат— те; джн̃а̄нам—знання; віддгі—знай; ра̄джасам—з погляду пристрасті.

pṛthaktvena — dėl skirtumų; tu — tačiau; yat — kuris; jñānam — žinojimas; nānā-bhāvān — daugybę situacijų; pṛthak-vidhān — skirtingų; vetti — žino; sarveṣu — visose; bhūteṣu — gyvosiose esybėse; tat — tas; jñānam — žinojimas; viddhi — žinok; rājasam — aistros guṇos.

Переклад

Translation

Знання, згідно з яким у кожному окремому тілі вбачають окремий тип живої істоти, — це знання в ґун̣і пристрасті.

Žinojimas, kurio dėka atrodo, kad skirtinguose kūnuose yra kitokios gyvosios esybės, žinok, yra aistros guṇos.

Коментар

Purport

Уявлення про те, що жива істота — це матеріальне тіло і що із зруйнуванням тіла знищується також і свідомість, є знанням в ґун̣і пристрасті. Згідно з таким знанням, відмінність одного тіла від іншого зумовлює розвиток в них різних форм свідомості, — іншими словами, поза тілом не існує окремої душі, яка б проявляла свідомість. Тіло само є душею, й не існує окремої душі, що стоїть за тілом. Згідно з таким знанням, свідомість — це тимчасове явище. Деякі вважають іще, що не існує індивідуальних душ — лише всюдисуща, сповнена знання душа, тіло ж — це лише прояв минущого невігластва. Або — буцім поза тілом не існує ніякої окремої індивідуальної душі, ні душі верховної. Всі подібні уявлення вважають за породження ґун̣и пристрасті.

KOMENTARAS: Supratimas, kad gyvoji esybė – tai materialus kūnas, o suirus kūnui nelieka ir sąmonės, vadinamas aistros guṇos žinojimu. Pagal šį supratimą, kūnų skirtumus nulemia skirtingi sąmonės išsivystymo lygiai, ir nėra jokių atskirų sielų, kurioms būtų būdinga sąmonė. Pats kūnas yra siela, ir be kūno neegzistuoja jokia kita siela. Remiantis šiuo mokymu, sąmonė yra laikina. Arba yra dar ir tokia teorija: jokių individualių sielų nėra, egzistuoja tiktai viena visa persmelkianti, kupina žinojimo siela, o materialus kūnas – laikinas neišmanymo pasireiškimas. Arba tokia: anapus kūno neegzistuoja jokia individuali arba aukščiausia siela. Tokios sampratos yra aistros guṇos padarinys.