TEXT 20
TEXT 20
Текст
Texte
бга̄вам авйайам ı̄кшате
авібгактам̇ вібгактешу
тадж джн̃а̄нам̇ віддгі са̄ттвікам
bhāvam avyayam īkṣate
avibhaktaṁ vibhakteṣu
taj jñānaṁ viddhi sāttvikam
Послівний переклад
Synonyms
сарва-бгӯтешу—у всіх живих істотах; йена—котрим; екам—один; бга̄вам — стан; авйайам — нетлінний; ı̄кшате — бачить; авібгактам—нероздільний; вібгактешу—у поділеному на безліч частин; тат—те; джн̃а̄нам—знання; віддгі—знай; са̄ттвікам—у ґун̣і благості.
sarva-bhūteṣu: dans tous les êtres; yena: par lequel; ekam: une; bhāvam: nature; avyayam: impérissable; īkṣate: on voit; avibhaktam: non divisée; vibhakteṣu: dans le divisé infini; tat: ce; jñānam: savoir; viddhi: sache; sāttvikam: dans la vertu.
Переклад
Translation
Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґун̣і благочестя.
Comprends que le savoir par lequel on distingue une essence spirituelle unique en tous les êtres en dépit de leurs innombrables formes, est inspiré par la vertu.
Коментар
Purport
Знання того, хто бачить єдину духовну душу в кожній живій істоті, будь то напівбог, людина, тварина, птах, хижак, мешканець водної стихії або рослина, перебуває в ґун̣і благочестя. В усіх живих істотах присутня єдина духовна душа, попри те, що залежно від своєї колишньої діяльності всі вони мають різні тіла. Як вказано в сьомій главі, життєва сила в кожному тілі проявляється завдяки вищій природі Верховного Господа. Таким чином, здатність бачити цю вищу природу, цю життєву силу в кожному тілі, притаманна ґун̣і благочестя. Ця життєва енерґія безсмертна, хоча тіла підвладні руйнуванню. Різноманітність сприймається стосовно тіла; в обумовленому житті є дуже багато форм матеріального існування, і тому жива сила здається розділеною. Таке імперсональне знання є одним з аспектів самоусвідомлення.
Celui qui voit une âme spirituelle en chaque être vivant – deva, homme, mammifère, oiseau, plante ou être aquatique – possède un savoir relevant de la vertu. Il y a une âme en chaque être, même si en raison de leurs actions passées, ils ont chacun un corps différent. Comme l’a enseigné le septième chapitre, la force vitale en chaque corps provient de l’énergie supérieure du Seigneur Suprême. Aussi, le fait de voir en chaque corps cette nature supérieure unique, cette force vitale, atteste que l’on est inspiré par la vertu. Les corps périssent, mais cette énergie vitale demeure impérissable. Parce que les formes de vie dans l’existence conditionnée sont multiples, on fait une distinction entre les êtres en fonction des corps qu’ils habitent, si bien que la force vitale semble divisée. Le savoir impersonnel exposé ici constitue l’un des aspects de la réalisation spirituelle.