TEXT 18
VERSO 18
Текст
Texto
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣
tri-vidhā karma-codanā
karaṇaṁ karma karteti
tri-vidhaḥ karma-saṅgrahaḥ
Послівний переклад
Sinônimos
джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.
jñānam — conhecimento; jñeyam — o objetivo do conhecimento; parijñātā — o conhecedor; tri-vidhā — de três espécies; karma — de trabalho; codanā — o ímpeto; karaṇam — os sentidos; karma — o trabalho; kartā — o fazedor; iti — assim; tri-vidhaḥ — de três espécies; karma — de trabalho; saṅgrahaḥ — a acumulação.
Переклад
Tradução
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.
O conhecimento, o objeto do conhecimento e o conhecedor são os três fatores que motivam a ação; os sentidos, o trabalho e o autor são os três constituintes da ação.
Коментар
Comentário
Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.
Há três espécies de ímpeto para o trabalho diário: o conhecimento, o objeto do conhecimento e o conhecedor. Os instrumentos do trabalho, o próprio trabalho e o trabalhador chamam-se os constituintes do trabalho. Todo trabalho feito por qualquer ser humano tem estes elementos. Antes que a pessoa aja, existe algum ímpeto, que se chama inspiração. Qualquer solução a que se chegue antes que o trabalho seja efetuado é uma forma sutil de trabalho. Então, o trabalho toma a forma de ação. Primeiro, a pessoa tem que passar por três processos psicológicos — pensar, sentir e querer — e isto se chama ímpeto. A inspiração para o trabalho é a mesma, venha ela da escritura ou da instrução do mestre espiritual. Quando existe a inspiração e existe o trabalhador, então acontece a verdadeira atividade com a ajuda dos sentidos, incluindo a mente, que é o centro de todos os sentidos. O somatório de todos os constituintes de uma atividade chama-se a acumulação do trabalho.