TEXT 18
TEXT 18
Текст
Texto
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣
tri-vidhā karma-codanā
karaṇaṁ karma karteti
tri-vidhaḥ karma-saṅgrahaḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.
jñānam — conocimiento; jñeyam — el objetivo del conocimiento; parijñātā — el conocedor; tri-vidhā — de tres clases; karma — de trabajo; codanā — incentivo; karaṇam — los sentidos; karma — el trabajo; kartā — el autor; iti — así pues; tri-vidhaḥ — de tres clases; karma — de trabajo; saṅgrahaḥ — la acumulación.
Переклад
Traducción
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.
El conocimiento, el objeto del conocimiento y el conocedor son los tres factores que motivan la acción; los sentidos, el trabajo y el autor son los tres componentes de la acción.
Коментар
Significado
Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.
Hay tres clases de incentivos para el trabajo cotidiano: el conocimiento, el objeto del conocimiento y el conocedor. Los instrumentos de trabajo, el trabajo en sí y el trabajador se denominan los componentes del trabajo. Cualquier trabajo que el ser humano haga, tiene esos elementos. Antes de uno actuar, hay un incentivo, que se denomina inspiración. Cualquier solución a la que se llega antes de que el trabajo se realice, es una forma sutil de trabajo. Luego, el trabajo toma la forma de la acción. Primero uno tiene que pasar por los procesos psicológicos de pensar, sentir y desear, y eso se denomina incentivo. La inspiración para trabajar es la misma si procede de las Escrituras o de la instrucción del maestro espiritual. Cuando la inspiración está presente y el trabajador está presente, entonces la actividad en sí tiene lugar con la ayuda de los sentidos, entre los que se incluye la mente, que es el centro de todos los sentidos. La suma de todos los componentes de una actividad se conoce como el conglomerado del trabajo.