Skip to main content

TEXT 17

VERŠ 17

Текст

Verš

йасйа на̄хан̇кр̣то бга̄во
буддгір йасйа на ліпйате
хатва̄пі са іма̄л лока̄н
на ханті на нібадгйате
yasya nāhaṅkṛto bhāvo
buddhir yasya na lipyate
hatvāpi sa imāḻ lokān
na hanti na nibadhyate

Послівний переклад

Synonyma

йасйа—той, чий; на—ніколи; ахан̇кр̣тах̣—оманне его; бга̄вах̣— природа; буддгіх̣—інтелект; йасйа—той, чий; на—ніколи; ліпйате—прив’язаний; хатва̄—убиваючи; апі—навіть; сах̣—він; іма̄н— цей; лока̄н—світ; на—ніколи; ханті—убиває; на—ніколи; нібадгйате—заплутується.

yasya — ten, kto; na — nikdy; ahaṅkṛtaḥ — falošným egom; bhāvaḥ — prirodzenosť; buddhiḥ — inteligencia; yasya — ten, kto; na — nikdy; lipyate — pútaný; hatvā — zabíjajúci; api — aj; saḥ — on; imān — tento; lokān — svet; na — nikdy; hanti — zabíja; na — nikdy; nibadhyate — zapletie sa.

Переклад

Překlad

Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.

Kto nie je motivovaný falošným egom a nemá pomýlený intelekt, nezabíja, aj keby na tomto svete usmrtil človeka, a ani nie je pútaný svojimi činmi.

Коментар

Význam

У цьому вірші Господь повідомив Арджуні, що причиною його небажання брати участі в битві є оманне его. Арджуна вважав, що він сам здійснює свої вчинки й не брав до уваги веління Всевишнього, що йдуть як зсередини, так і ззовні. Якщо людина не знає про наявність вищого веління, для чого тоді їй діяти? Але досконалою стає діяльність того, хто знає про знаряддя дії, хто знає себе як виконавця, і Верховного Господа як вищого повелителя. Така людина ніколи не впадає в оману. Діяльність на власний розсуд і відчуття власної значущості й відповідальності є породженням оманне его й безбожності, тобто відсутності свідомості Кр̣шн̣и. Будь-яка людина, що діє в свідомості Кр̣шн̣и під керівництвом Парама̄тми, Верховного Бога-Особи, навіть вбиваючи, не чинить вбивства; її не заторкують наслідки такого вчинку. Солдат, що вбиває з наказу старшого офіцера, не підлягає покаранню. Однак, якщо солдат чинить убивство із власних міркувань, його, безумовно, будуть судити.

Śrī Kṛṣṇa v tomto verši Arjunovi vysvetľuje, že jeho želanie nebojovať pochádza z falošného ega. Arjuna sa považoval za konateľa činov, nezohľadňujúc súhlas Najvyššieho vonku aj vo vnútri. Prečo by mal človek, ktorý opomína súhlas Najvyššieho, vôbec konať? Kto pozná všetky faktory nevyhnutné na vykonanie činu, seba ako konateľa a Najvyššieho Pána ako toho, kto dáva konečný súhlas, ten je vo svojom konaní dokonalý, nech už robí čokoľvek. Taký človek nikdy nepodľahne ilúzii. Svojvoľné konanie, obnášajúce osobnú zodpovednosť, pochádza z falošného ega a bezbožnosti, alebo inými slovami, z nedostatku vedomia Kṛṣṇu. Človek vedomý si Kṛṣṇu, ktorý koná pod vedením Nadduše, alebo Najvyššej Božskej Osobnosti, nezabíja, aj keď sa to tak môže javiť. Jeho konanie nenesie nijaké následky. Ak vojak zabije na rozkaz veliteľa, nie je za svoj čin zodpovedný. Ak však zabije z vlastnej iniciatívy, je postavený pred súd.