TEXT 14
TEXT 14
Текст
Texte
каран̣ам̇ ча пр̣тгаґ-відгам
вівідга̄ш́ ча пр̣тгак чешт̣а̄
даівам̇ чаіва̄тра пан̃чамам
karaṇaṁ ca pṛthag-vidham
vividhāś ca pṛthak ceṣṭā
daivaṁ caivātra pañcamam
Послівний переклад
Synonyms
адгішт̣га̄нам — місце; татга̄ — також; карта̄ — працівник; каран̣ам—знаряддя; ча—і; пр̣тгак-відгам—різного роду; вівідга̄х̣—різні; ча—і; пр̣тгак—окремі; чешт̣а̄х̣—зусилля; даівам—Всевишній; ча—також; ева—неодмінно; атра—тут; пан̃чамам—п’ять.
adhiṣṭhānam: le lieu; tathā: aussi; kartā: l’auteur de l’action; karaṇam: les instruments; ca: et; pṛthak-vidham: de différentes sortes; vividhāḥ: variés; ca: et; pṛthak: séparés; ceṣṭāḥ: les efforts; daivam: le Suprême; ca: aussi; eva: certes; atra: ici; pañcamam: le cinquième.
Переклад
Translation
Місце дії (тіло), виконавець, різні чуття, різного роду зусилля і, зрештою, Наддуша — ось п’ять чинників діяльності.
Les cinq facteurs de l’action sont le lieu [le corps], l’auteur, les différents sens, l’effort sous ses divers aspects et finalement l’Âme Suprême.
Коментар
Purport
Слово адгішт̣га̄нам стосується тіла. Душа в тілі діє таким чином, щоб створити плоди діяльності, і тому її називають карта̄, діяч. В ш́руті підтверджується, що душа—це той, хто знає і діє. Еша хі драшт̣а̄ срашт̣а̄ (Праш́на Упанішада 4.9). Веда̄нта-сӯтра також підтверджує це віршами: джн̃о ’та ева (2.3.18) і карта̄ ш́а̄стра̄ртгаваттва̄т (2.3.33). Знаряддями різноманітної діяльності душі правлять її чуття. За допомогою чуттів душа діє різноманітним чином. Кожній дії відповідає певне зусилля. Однак усі дії людини залежать від волі Парама̄тми, що як друг присутня в серці кожного. Верховний Господь є вища причина. Отже, якщо хтось діє в свідомості Кр̣шн̣и, керуючись вказівками Парама̄тми, яка перебуває в його серці, його не сковує ніяка діяльність. Той, хто досяг досконалої свідомості Кр̣шн̣и, в остаточному підсумкові не несе відповідальності за свої вчинки. Все залежить від вищої волі Парама̄тми, Верховного Бога-Особи.
Le mot adhiṣṭhānam renvoie au corps. On appelle kartā (celui qui agit) l’âme présente dans le corps, car elle agit pour générer les fruits de l’acte. La śruti (Praśna Upaniṣad 4.9) explique que l’âme est à la fois le connaissant et l’agissant: eṣa hi draṣṭā sraṣṭā. Ce que corrobore le Vedānta-sūtra par les versets suivants: jño ’ta eva (2.3.18) et kartā śāstrārthavattvāt (2.3.33).
Les instruments de l’acte sont les sens. À travers eux, l’âme agit de diverses manières, et pour chaque acte, elle fournit un effort particulier. Mais en dernier lieu, tous ses actes dépendent de la volonté de l’Âme Suprême sise dans le cœur de chacun en tant que son ami. Le Seigneur est donc, dans l’acte, la cause suprême. Voilà pourquoi celui qui agit dans la conscience de Kṛṣṇa sous la direction de l’Âme Suprême sise en son cœur n’est lié par aucun de ses actes. L’homme fixé dans la conscience de Kṛṣṇa ne détient pas, en dernière analyse, la responsabilité de ses actes; tout ce qu’il fait est subordonné à la Volonté Suprême, Dieu, la Personne Suprême.