TEXT 1
VERSO 1
Текст
Texto
саннйа̄сасйа маха̄-ба̄хо
таттвам іччга̄мі ведітум
тйа̄ґасйа ча хр̣шı̄кеш́а
пр̣тгак кеш́і-нішӯдана
sannyāsasya mahā-bāho
tattvam icchāmi veditum
tyāgasya ca hṛṣīkeśa
pṛthak keśi-niṣūdana
Послівний переклад
Sinônimos
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; саннйасасйа—відречення; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; таттвам—істину; іччга̄мі—я бажаю; ведітум—зрозуміти; тйа̄ґасйа—зречення; ча—також; хр̣шı̄кеш́а— володар чуттів; пр̣тгак—окремо; кеш́і-нішӯдана—убивця демона Кеш́ı̄.
arjunaḥ uvāca — Arjuna disse; sannyāsasya — da renúncia; mahā-bāho — ó pessoa de braços poderosos; tattvam — a verdade; icchāmi — eu desejo; veditum — compreender; tyāgasya — da renúncia; ca — também; hṛṣīkeśa — ó senhor dos sentidos; pṛthak — diferentemente; keśi-niṣūdana — ó matador do demônio Keśī.
Переклад
Tradução
Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.
Arjuna disse: Ó pessoa de braços poderosos, desejo compreender o propósito da renúncia [tyāga] e da ordem de vida renunciada [sannyāsa], ó matador do demônio Keśī, senhor dos sentidos.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄, власне, закінчується сімнадцятою главою. Вісімнадцята глава є оглядом тем, про які йшлось в попередніх главах Бгаґавад-ґı̄ти. В кожній главі Господь Кр̣шн̣а підкреслює, що віддане служіння Верховному Богові-Особі є вища мета життя. Це ж саме підсумовується в вісімнадцятій главі, де віддане служіння визначається як найбільш сокровенний шлях пізнання. В перших шести главах відданому служінню приділена особлива увага: йоґіна̄м апі сарвеша̄м... — «з усіх йоґів-трансценденталістів той, хто постійно думає про Мене в своєму серці, є найкращим». В дальших шести главах обговорювалось чисте віддане служіння, його природа та пов’язана з ним діяльність. В останніх шести главах було описано знання, відречення, діяльність матеріальної природи і природи трансцендентної, а також віддане служіння Господеві. Було зроблено висновок, що всі дії слід виконувати во ім’я Верховного Господа, який представлений словами ом̇ тат сат, що вказують на Вішн̣у, Верховну особистість. У третій частині Бгаґавад-ґı̄ти було показано із наведенням цитат, що належать а̄ча̄рйам минулого, а також із Брахма-сӯтри або Веда̄нта-сӯтри, що лише віддане служіння Господу є вищою метою життя. Деякі імперсоналісти вважають, що лише їм доступне розуміння Веданта̄-сӯтри. Насправді ж Веда̄нта-сӯтра призначена для зрозуміння відданого служіння, тому що Сам Господь склав її, а Він є вищим знавцем Веданта-сӯтри. Про це йшла мова в п’ятнадцятій главі. Кожна ш́а̄стра, кожна Веда підкреслює, що метою є віддане служіння. І це пояснюється в Бгаґавад-ґı̄ті.
Na verdade, o Bhagavad-gītā é formado de dezessete capítulos. O Décimo Oitavo Capítulo é um resumo suplementar dos tópicos anteriormente discutidos. Em todos os capítulos do Bhagavad-gītā, o Senhor Kṛṣṇa enfatiza que o serviço devocional à Suprema Personalidade de Deus é a meta última da vida. No Décimo Oitavo Capítulo, este mesmo ponto é resumido como o método mais confidencial de conhecimento. Nos seis primeiros capítulos, deu-se muita ênfase ao serviço devocional: yoginām api sarveṣām... “De todos os yogīs ou transcendentalistas, aquele que sempre Me vê dentro de si mesmo é o melhor”. Nos seis capítulos seguintes, foram discutidos o serviço devocional puro, sua natureza e atividades. E nestes seis últimos capítulos são descritos o conhecimento, a renúncia, as atividades da natureza material e da natureza transcendental, e o serviço devocional. Chegou-se à conclusão de que todos os atos devem ser executados em conexão com o Senhor Supremo, representado pelas palavras oṁ tat sat, que indicam Viṣṇu, a Pessoa Suprema. A terceira parte do Bhagavad-gītā mostrou que o serviço devocional, e apenas ele, é o propósito último da vida. Estabeleceu-se isto citando passagens de ācāryas anteriores e do Brahma-sūtra, ou Vedānta-sūtra. Alguns impersonalistas acham que possuem o monopólio do conhecimento contido no Vedānta-sūtra, mas na verdade o Vedānta-sūtra serve para que se compreenda o serviço devocional, pois foi o próprio Senhor quem compôs o Vedānta-sūtra, e é Ele quem o conhece na íntegra. Isto foi descrito no Décimo Quinto Capítulo. Em cada escritura, em cada Veda, o objetivo é o serviço devocional. Isto é explicado no Bhagavad-gītā.
У другій главі було зроблено стислий огляд усього змісту Бгаґавад-ґı̄ти, тепер же, у вісімнадцятій главі, підсумовуються всі її настанови. Тут сказано, що метою життя є відречення і досягнення становища трансцендентного стосовно трьох ґун̣ матеріальної природи. Арджуна хоче з’ясувати для себе два важливі питання Бгаґавад-ґı̄ти: що таке відречення (тйа̄ґа) і життя у відреченні (саннйа̄са). Тому він і запитує Кр̣шн̣у про значення цих слів.
Assim como no Segundo Capítulo fez-se uma sinopse de todo o assunto, no Décimo Oitavo Capítulo também se dá o resumo de toda a instrução. Define-se que o propósito da vida é a conquista da posição transcendental que está acima dos três modos da natureza material. Arjuna quer que fiquem esclarecidos os dois diferentes assuntos do Bhagavad-gītā, ou seja, a renúncia (tyāga) e a ordem de vida renunciada (sannyāsa). Assim, ele está perguntando o sentido dessas duas palavras.
У даному вірші досить важливими є два слова, що служать зверненням до Верховного Господа: «Хр̣шı̄кеш́а» і «Кеш́і-нішӯдана». Хр̣шı̄кеш́а — це Кр̣шн̣а, Володар чуттів, який завжди готовий допомогти нам внести ясність у наш розум. Арджуна просить Кр̣шн̣у узагальнити всю інформацію таким чином, щоб його розум зміг остаточно зосередитись і залишатись врівноваженим. Однак деякі сумніви все ж таки не покидають його, а сумніви завжди схожі на демонів. Тому, звертаючись до Кр̣шн̣и, він вживає слово «Кеш́і- нішӯдана». Господь убив Кеш́і, одного з найжахливіших демонів, і тепер Арджуна хоче, щоб Кр̣шн̣а знищив також і демона сумніву.
Neste verso, são significativas duas palavras utilizadas para se dirigir ao Senhor Supremo — Hṛṣīkeśa e Keśi-niṣūdana. Hṛṣīkeśa é Kṛṣṇa, o mestre de todos os sentidos, que sempre pode nos ajudar a alcançar serenidade mental. Arjuna Lhe pede que resuma tudo de tal modo que ele sempre se mantenha equilibrado. Entretanto, ele tem algumas dúvidas, e dúvidas são sempre comparadas a demônios. Por isso, Ele se dirige a Kṛṣṇa como Keśi-niṣūdana. Keśī foi um demônio terrível, morto pelo Senhor; Arjuna agora espera que Kṛṣṇa mate o demônio da dúvida.