TEXT 4
TEXT 4
Текст
Texto
йакша-ракша̄м̇сі ра̄джаса̄х̣
прета̄н бгӯта-ґан̣а̄м̇ш́ ча̄нйе
йаджанте та̄маса̄ джана̄х̣
yakṣa-rakṣāṁsi rājasāḥ
pretān bhūta-gaṇāṁś cānye
yajante tāmasā janāḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
йаджанте—поклоняються; са̄ттвіка̄х̣—ті, що в ґун̣і благочестя; дева̄н—напівбогам; йакша-ракша̄м̇сі—демонам; ра̄джаса̄х̣—ті, що в ґун̣і пристрасті; прета̄н—духам мертвих; бгӯта-ґан̣а̄н—привидам; ча—і; анйе—іншим; йаджанте—поклоняються; та̄маса̄х̣—у ґун̣і невігластва; джана̄х̣—люди.
yajante — adoran; sāttvikāḥ — aquellos que están en el plano de la modalidad de la bondad; devān — los semidioses; yakṣa-rakṣāṁsi — demonios; rājasāḥ — aquellos que están en el plano de la modalidad de la pasión; pretān — espíritus de los difuntos; bhūta-gaṇān — fantasmas; ca — y; anye — otros; yajante — adoran; tāmasāḥ — en el plano de la modalidad de la ignorancia; janāḥ — gente.
Переклад
Traducción
Люди в ґун̣і благочестя поклоняються напівбогам, у ґун̣і пристрасті — демонам, а ті, хто перебуває в ґун̣і невігластва, вшановують привидів та духів.
Los hombres que se hallan en el plano de la modalidad de la bondad, adoran a los semidioses; aquellos que están en el plano de la modalidad de la pasión, adoran a los demonios; y aquellos que están en el plano de la modalidad de la ignorancia, adoran a los fantasmas y espíritus.
Коментар
Significado
У цьому вірші Верховний Бог-Особа змальовує, як різні люди поклоняються різним об’єктам згідно з їхньою зовнішньою діяльністю. Як радять священні ш́а̄стри, поклонятись слід лише Верховному Богові-Особі, але люди, не дуже обізнані з приписами ш́а̄стр, не вірять їм і поклоняються різним об’єктам відповідно до тих чи інших ґун̣ матеріальної природи, які владні над ними. В ґун̣і благочестя люди звичайно поклоняються напівбогам: Брахмі, Ш́іві, Чандрі, Індрі, богові Сонця та іншим. Є чимало різних напівбогів. Люди в ґун̣і благочестя поклоняються певному напівбогові задля певної мети. Аналогічно, ті, що перебувають в ґун̣і пристрасті, вшановують демонів. Згадується, як під час другої світової війни в Калькутті жив чоловік, що поклонявся Гітлерові, тому що завдяки війні він нажив чимале багатство за допомогою махінацій на чорному ринкові. Подібним же чином люди в ґун̣ах пристрасті та невігластва звичайно обирають можновладну людину і схиляються перед нею, як перед Богом. Вони вважають, що будь-кого можна вшановувати як Бога і досягти тих же самих результатів.
En este verso, la Suprema Personalidad de Dios describe a diferentes clases de adoradores según sus actividades externas. De acuerdo con lo que estipulan las Escrituras, solo se debe adorar a la Suprema Personalidad de Dios, pero aquellos que no están muy versados en lo referente a las disposiciones de las Escrituras o que no son muy fieles a ellas, adoran diferentes objetos, según sus situaciones específicas en los planos de las modalidades de la naturaleza material. Aquellos que están situados en el plano de la bondad, por lo general adoran a los semidioses. Entre los semidioses se encuentran Brahmā y Śiva, y otros tales como Indra, Candra y el dios del Sol. Existen diversos semidioses. Aquellos que están en el plano de la bondad adoran a un semidiós en particular con un propósito en particular. De igual modo, aquellos que están en el plano de la modalidad de la pasión, adoran a los demonios. Nosotros recordamos que, durante la Segunda Guerra Mundial, un hombre de Calcuta adoraba a Hitler, porque gracias a esa guerra él había amasado una gran fortuna traficando en el mercado negro. Así mismo, aquellos que están en los planos de las modalidades de la pasión y la ignorancia, por lo general eligen como Dios a un hombre poderoso. Ellos creen que se puede adorar como Dios a cualquiera, y que se obtendrán los mismos resultados.
Тут ясно сказано, що люди в ґун̣і пристрасті шанують й творять лжебогів, а в ґун̣і невігластва, пітьми, вони вшановують духів померлих. Деякі люди поклоняються могилам мертв’яків. Поклоніння, що пов’язане з сексом, також перебуває в ґун̣і пітьми. Таким же чином, у віддалених селах Індії живуть люди, які поклоняються привидам. В Індії люди з нижчих прошарків суспільства інколи йдуть до лісу і, знаючи, в якому дереві живе дух, поклоняються йому й приносять жертви. Ці різноманітні форми поклоніння насправді не є поклоніння Богові. Поклоніння Богові призначене для людей, які перебувають у трансцендентному стані чистої благості. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (4.3.23) сказано: саттвам̇ віш́уддгам̇ васудева- ш́абдітам — «людина, яка перебуває в ґун̣і чистої благості, поклоняється Ва̄судеві». Суть цього вислову полягає в тому, що лише та людина, яка повністю скинула з себе чари матеріальної природи і перебуває в трансцендентному стані, може поклонятись Верховному Богові-Особі.
Ahora bien, aquí se señala claramente que aquellos que están en el plano de la modalidad de la pasión, crean y adoran a esos dioses, y aquellos que están en el plano de la modalidad de la ignorancia, en la oscuridad, adoran a los espíritus de los muertos. A veces, la gente se pone a adorar en la tumba de algún muerto. El servicio sexual también se considera que está en el plano de la modalidad de la oscuridad. De forma similar, en aldeas remotas de la India hay adoradores de fantasmas. En la India hemos visto que la gente de clase baja algunas veces va al bosque, y si llega a saber que en un árbol vive un fantasma, adoran ese árbol y le ofrecen sacrificios. Esas diferentes clases de adoración no son de hecho adoración de Dios. La adoración de Dios es para personas que están situadas en el plano trascendental de la bondad pura. En el Śrīmad-Bhāgavatam (4.3.23) se dice: sattvaṁ viśuddham vasudeva-śabditam, «Cuando un hombre se encuentra en el plano de la bondad pura, adora a Vāsudeva». El significado de eso es que aquellos que están completamente purificados de las modalidades materiales de la naturaleza y que están situados en el plano trascendental, pueden adorar a la Suprema Personalidad de Dios.
Вважається, що імперсоналісти перебувають в ґун̣і благочестя. Вони поклоняються напівбогам п’яти типів. Вони вшановують безособистісного Вішн̣у, тобто форму Вішн̣у в матеріальному світі, відому як умоглядний образ Вішн̣у. Вішн̣у — це експансія Верховного Бога-Особи, однак імперсоналісти, які в кінцевому рахунку не вірять у Верховного Бога-Особу, уявляють, що форма Вішн̣у є всього лише одним з аспектів безособистісного Брахмана. Аналогічно, вони вважають Господа Брахму за безособистісну форму в матеріальній ґун̣і пристрасті. Інколи вони наводять описи п’яти типів богів, котрим слід поклонятись, але, вважаючи безособистісного Брахмана за Абсолютну Істину, вони, врешті-решт, відмовляються від усіх об’єктів поклоніння. Підсумовуючи, можна сказати, що спілкування з людьми, які живуть по законам трансцендентної природи, дозволяє очиститись від якостей, які нав’язують нам ґун̣и матеріальної природи.
Se supone que los impersonalistas se encuentran en el plano de la modalidad de la bondad, y ellos adoran a cinco clases de semidioses. Ellos adoran la forma impersonal de Viṣṇu que hay en el mundo material, la cual se conoce como el Viṣṇu filosofado. Viṣṇu es la expansión de la Suprema Personalidad de Dios, pero como en fin de cuentas los impersonalistas no creen en la Suprema Personalidad de Dios, imaginan que la forma de Viṣṇu es tan solo otro aspecto del Brahman impersonal; de igual manera, ellos imaginan que el Señor Brahmā es la forma impersonal que se encuentra en el plano de la modalidad material de la pasión. Así pues, a veces ellos describen cinco clases de dioses que se deben adorar, pero como creen que la verdad propiamente dicha es el Brahman impersonal, al final de todo desechan todos los objetos que se adoran. En conclusión, las diferentes cualidades de las modalidades materiales de la naturaleza pueden ser purificadas, por medio de la compañía de personas que sean de una naturaleza trascendental.