Skip to main content

TEXT 28

ТЕКСТ 28

Текст

Текст

аш́раддгайа̄ хутам̇ даттам̇
тапас таптам̇ кр̣там̇ ча йат
асад ітй учйате па̄ртга
на ча тат претйа но іха
ашраддхая̄ хутам̇ даттам̇
тапас таптам̇ кр̣там̇ ча ят
асад итй учяте па̄ртха
на ча тат претя но иха

Послівний переклад

Дума по дума

аш́раддгайа̄ — без віри; хутам — запропоноване в жертву; даттам—дане; тапах̣—покута; таптам—здійснене; кр̣там—що виконане; ча—також; йат—таке; асат—неістинне; іті—таким чином; учйате—кажуть, що є; па̄ртга—син Пр̣тги; на—ніколи; ча— також; тат—той; претйа—після смерті; на у—не; іха—у цьому житті.

ашраддхая̄ – без вяра; хутам – принесени като жертва; даттам – дадени; тапах̣ – въздържание; таптам – изпълнено; кр̣там – извършено; ча – също; ят – това, което; асат – фалшиво; ити – така; учяте – се казва, че е; па̄ртха – о, сине на Пр̣тха̄; на – никога; ча – също; тат – това; претя – след смъртта; на у – нито; иха – в този живот.

Переклад

Превод

Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Пр̣тги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.

О, сине на Пр̣тха̄, жертвоприношения, въздържания или благотворителност без вяра във Върховния са нещо временно. Те се наричат „асат“ и са безполезни както в този, така и в следващия живот.

Коментар

Пояснение

Будь-які дії — жертвопринесення, благодійність, аскези є марними, якщо їх не спрямовано до трансцендентної мети. Тому цей вірш засуджує подібні дії. Треба все виконувати в свідомості Кр̣шн̣и во ім’я Всевишнього. Без такої віри і без належного керівництва неможливо отримати жодного доброго результату. Всі ведичні ш́а̄стри закликають до віри у Верховного Господа. Вища мета Вед — пізнати Кр̣шн̣у. Не можна добитися успіху, якщо не слідувати такому принципові. Тому найліпше з самого початку діяти в свідомості Кр̣шн̣и, під керівництвом істинного духовного вчителя. Лише такий шлях приведе до успіху.

Всичко, извършено без трансцендентална цел – независимо дали е жертвоприношение, благотворителност или въздържание, – е безполезно. Поради това този стих осъжда такива дейности. Всяко нещо трябва да се прави за Върховния в Кр̣ш̣н̣а съзнание. Без такава вяра и без подходящо ръководство никога няма да има каквато и да е полза. Всички ведически писания съветват да вярваме във Върховния. Крайната цел на ведическите наставления е разбирането на Кр̣ш̣н̣а. Никой няма да постигне успех, без да следва този принцип. Така че най-добрият път е да действаме от самото начало в Кр̣ш̣н̣а съзнание, под ръководството на авторитетен духовен учител. Това е начинът, по който се постига успех във всичко.

Людей в обумовленому стані приваблює поклоніння напівбогам, духам або йакшам на кшталт Кувери. Ґун̣а благочестя вища від ґун̣и пристрасті і невігластва, але той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, стає трансцендентним стосовно всіх трьох ґун̣ матеріальної природи. Хоча існує багато способів поступового сходження, однак людина, яка завдяки спілкуванню з чистими відданими прямо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, обирає найліпший шлях духовного розвою, слідувати яким і радить дана глава. Щоб досягнути успіху на такому шляхові, треба насамперед знайти істинного духовного вчителя й пройти підготовку під його керівництвом. Лише тоді можна віднайти віру у Всевишнього, віру, яка з часом розів’ється у любов до Нього. Любов ця — найвища мета всіх живих істот. Отже, треба безпосередньо звернутись до свідомості Кр̣шн̣и, і саме в цьому полягає сенс сімнадцятої глави.

В обусловеното си положение хората са привлечени от почитането на полубогове, духове или Якш̣и като Кувера. Гун̣ата на доброто е за предпочитане пред гун̣ата на страстта и невежеството, но посветилият се на Кр̣ш̣н̣а съзнание става трансцендентален спрямо трите гун̣и на материалната природа. Макар да има процес за постепенно издигане, непосредственото приемане на Кр̣ш̣н̣а съзнание чрез общуване с чисти предани, е най-добрият път. И това се препоръчва в тази глава. Успехът ще дойде, ако човек най-напред намери авторитетен духовен учител и се обучи под негово ръководство. Тогава той може да постигне вяра във Върховния. Когато тази вяра с течение на времето узрее, тя се нарича любов към Бога. Тази любов е крайната цел на живите същества. Тоест трябва да се започне направо с Кр̣ш̣н̣а съзнание. Това е посланието на седемнайсета глава.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до сімнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалися різновиди віри.

Така завършват поясненията на Бхактиведанта върху седемнадесета глава на Шрӣмад Бхагавад-гӣта̄, озаглавена Видовете вяра.