TEXT 2
TEXT 2
Текст
Tekstas
трі-відга̄ бгаваті ш́раддга̄
дехіна̄м̇ са̄ свабга̄ва-джа̄
са̄ттвікı̄ ра̄джасı̄ чаіва
та̄масı̄ четі та̄м̇ ш́р̣н̣у
tri-vidhā bhavati śraddhā
dehināṁ sā svabhāva-jā
sāttvikī rājasī caiva
tāmasī ceti tāṁ śṛṇu
Послівний переклад
Synonyms
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; трі-відга̄—трояка; бгаваті—стає; ш́раддга̄—віра; дехіна̄м—втіленого; са̄—яка; сва-бга̄ва-джа̄—згідно з його ґун̣ою матеріальної природи; са̄ттвікı̄—в ґун̣і благочестя; ра̄джасı̄—в ґун̣і пристрасті; ча—також; ева—звичайно; та̄масı̄—в ґун̣і невігластва; ча—і; іті—таким чином; та̄м—про неї; ш́р̣н̣у—почуй від Мене.
śrī-bhagavān uvāca — Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė; tri-vidhā — trijų rūšių; bhavati — tampa; śraddhā — tikėjimas; dehinām — įkūnyto; sā — tas; sva-bhāva-jā — pagal jo materialios gamtos guṇą; sāttvikī — dorybės guṇos; rājasī — aistros guṇos; ca — taip pat; eva — tikrai; tāmasī — neišmanymo guṇos; ca — ir; iti — taip; tām — tą; śṛṇu — išgirsk iš Manęs.
Переклад
Translation
Верховний Бог-Особа сказав: Відповідно до того, які ґун̣и природи переважно впливають на втілену душу, її віра може бути трьох типів — в благочесті, в пристрасті або в невігластві. Слухай же тепер про це.
Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė: Pagal tai, kokią prigimtį įkūnyta siela gavo iš gamtos guṇų, jos tikėjimas gali būti trejopas: dorybės, aistros ar neišmanymo. Išgirski dabar apie tai.
Коментар
Purport
Ті, що знають правила і приписи священних ш́а̄стр, але внаслідок лінощів та гультяйства перестають їх дотримуватись, перебувають під впливом ґун̣ матеріальної природи. Згідно з їхньою минулою діяльністю, яку вони здійснювали в ґун̣ах благочестя, пристрасті або невігластва, вони отримують відповідні якості. Внаслідок контакту живої істоти з матерією, її зв’язок з різними ґун̣ами матеріальної природи триває з прадавніх часів. Розум істоти набуває певних рис відповідно до зв’язку з тими чи іншими ґун̣ами. Але природні якості людини можуть змінитись, якщо вона спілкуватиметься з істинним духовним учителем й житиме згідно з його настановами та приписами ш́а̄стр. Поступово вона зможе покращити своє становище й піднятись від невігластва або від пристрасті до ґун̣и благочестя. Отже, сліпа віра в певній ґун̣і не може сприяти досягненню досконалості. Використовуючи інтелект й підтримуючи зв’язок з істинним духовним учителем, людина повинна уважно вдивлятись в оточуючий світ. Таким чином вона зуміє поліпшити своє становище і перейти під вплив вищої ґун̣и природи.
KOMENTARAS: Susipažinusius su šventraščių taisyklėmis, tačiau iš tingumo ar ištižimo jų nevykdančius veikia materialios gamtos guṇos. Jiems būdingas prigimties savybes nulemia ankstesnė veikla, atlikta pagal dorybės, aistros ar neišmanymo guṇą. Gyvoji esybė yra amžinai susijusi su skirtingomis gamtos guṇomis. Kadangi gyvoji esybė kontaktuoja su materialia gamta, priklausomai nuo jos sąsajų su materialiomis guṇomis, susiformuoja tam tikra mąstysena. Tačiau jei žmogus bendrauja su bona fide dvasiniu mokytoju ir gyvena vadovaudamasis jo bei šventraščių nurodymais, jo prigimties savybės gali kisti. Palengva jo būklė pakinta, ir iš neišmanymo arba iš aistros jis pakyla į dorybę. Taigi aklas tikėjimas, kurį sąlygoja tam tikra gamtos guṇa, negali padėti žmogui pasiekti tobulumo būvio. Reikia nuodugniai išnagrinėti dalyko esmę, pasitelkus intelektą ir bendraujant su bona fide dvasiniu mokytoju. Šitaip galime pakeisti savo padėtį ir pakilti į aukštesnę gamtos guṇą.