TEXT 4
ТЕКСТ 4
Текст
Текст
кродгах̣ па̄рушйам ева ча
аджн̃а̄нам̇ ча̄бгіджа̄тасйа
па̄ртга сампадам а̄сурı̄м
кродхах̣ па̄рушйам эва ча
аджн̃а̄нам̇ ча̄бхиджа̄тасйа
па̄ртха сампадам а̄сурӣм
Послівний переклад
Пословный перевод
дамбгах̣—гордість; дарпах̣—зухвалість; абгіма̄нах̣—зарозумілість; ча—і; кродгах̣—гнів; па̄рушйам—брутальність; ева—неодмінно; ча—і; аджн̃а̄нам—невігластво; ча—і; абгіджа̄тасйа—народженого; па̄ртга — син Пр̣тги; сампадам — якості; а̄сурı̄м — демонічної природи.
дамбхах̣ — гордость; дарпах̣ — высокомерие; абхима̄нах̣ — тщеславие; ча — и; кродхах̣ — гневливость; па̄рушйам — грубость; эва — безусловно; ча — и; аджн̃а̄нам — невежество; ча — и; абхиджа̄тасйа — рожденного; па̄ртха — о сын Притхи; сампадам — для судьбы; а̄сурӣм — демонической.
Переклад
Перевод
Гордощі, зухвалість, зарозумілість, гнів, брутальність і невігластво — ці якості притаманні істотам демонічного походження, о сину Пр̣тги.
Гордость, высокомерие, тщеславие, гневливость, грубость и невежество — таковы качества людей, обладающих демонической природой, о сын Притхи.
Коментар
Комментарий
У цьому вірші змальовано пряму дорогу до пекла. Демони намагаються переконати інших у своїй релігійності та духовності, хоча насправді нехтують релігійними засадами. Вони сповнені зневаги й гордощів, пишаючись своєю освітою та багатством. Ці люди хочуть, щоб інші схилялись перед ними і вимагають поваги до себе, хоча насправді не заслуговують на неї. Їх дратують усілякі дрібниці, й мова їхня брутальна. Вони не знають, що слід робити, а чого — ні. Кожний їхній учинок зумовлений примхами й особистими забаганками, і вони не визнають авторитетів. Подібні істоти набувають демонічних нахилів ще до свого народження в черевах матерів, і з часом проявляють усі ці несприятливі якості.
В этом стихе описан прямой путь в ад. Демонические люди часто выставляют себя поборниками религии и защитниками духовного прогресса, хотя сами не следуют никаким принципам. Они всегда высокомерны и горды своей образованностью и богатством. Желая, чтобы перед ними преклонялись, они требуют уважения и почета, хотя и не заслуживают его. Они раздражаются из-за пустяков и говорят грубо и неучтиво. Они не знают, что можно делать, а чего нельзя. Они всегда поступают как им заблагорассудится, потакая собственным прихотям, и не признают никаких авторитетов. Эти демонические качества присущи им от природы — они получают их еще в утробе матери и, вырастая, проявляют их в полной мере.